Доступність посилання

ТОП новини
23 листопада 2019, Київ 04:26

На парламентських виборах в Литві перемагають опозиційні консерватори


Голосування на виборчій дільниці, Вільнус, 12 жовтня 2008 р.

Рига – За попередніми результатами голосування на парламентських виборах, до Сейму Литви можуть увійти сім партій із 16, які змагалися за місця. Серед них перед веде консервативна партія «Союз Вітчизни». Остаточні результати виборів будуть відомі після другого туру. Що ж до консультативного референдуму з приводу продовження роботи Іґналінської атомної електростанції, то через низьку активність виборців він визнаний таким, що не відбувся.

Як засвідчили попередні результати, голосування більшість литовців голосувала за опозиційні партії.

Найбільше місць на виборах, окрім опозиційної партії «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи», отримали Партія народного відродження, яку створили в травні зірки литовського шоу-бізнесу, та «Порядок та справедливість», лідером якої є екс-президент Литви Роландас Паксас.

Свого часту Паксаса усунули з президентської посади через імпічмент. Його визнали винним у незаконному наданні громадянства російському підприємцеві в обмін на грошове спонсорство. Тепер серед пріоритетів цієї партії поліпшення відносин Литви з Росією.

Необхідну для проходження в парламент кількість голосів виборців отримали також Соціал-демократична партія, серед складових якої колишні комуністи радянських часів, а також популістська коаліція «Партія праці + молодь» підприємця родом із Росії Віктора Успаських, якого свого часу звільняли з міністерської посади за нерозрізнення громадських і особистих інтересів, і дві ліберальні партії – Ліберальний рух Литовської Республіки та Союз лібералів і центру.

Нову коаліцію важко спрогнозувати


Але це лише менш як половина депутатів. У Литві діє змішана система виборів – 70 депутатів обираються за партійними списками в багатомандатному окрузі, а ще 71 депутата обирають в округах за одномандатною системою.

Відтак остаточні результати парламентських виборів стануть відомі після другого туру виборів в одномандатних округах, який відбудеться 26 жовтня.

На думку місцевих політологів, незважаючи на перемогу консерваторів, найбільш імовірним є створення лівоцентристської урядової коаліції, в якій працюватимуть соціал-демократи, «Партія праці» та «Партія народного відродження».

Аналітики передбачають, що посаду прем’єр-міністра Литви, як і в нинішньому уряді, може посісти представник соціал-демократів. Однак не виключається й можливість формування нового уряду правими силами – Союзом Вітчизни і ліберальними партіями.

Референдум не вдався


Низька активність литовських виборців спричинила те, що референдум щодо продовження роботи Іґналінської АЕС визнаний таким, що не відбувся. За даними Головної виборчої комісії Литви, явка виборців на референдум була меншою від необхідного мінімуму в 50%. Щоправда, серед тих, хто проголосував, близько 90% були за таке продовження.

Влада Литви планувала використати результати цього дорадчого референдуму як аргумент у переговорах із Євросоюзом про можливості продовжити експлуатацію Іґналінської АЕС до того часу, поки не буде побудована нова атомна станція.

На сьогодні Іґналінська АЕС є єдиною в країнах Балтії атомною станцією, яка задовольняє майже 70% енергетичних потреб Литви. Згідно з технічними можливостями, станція могла б працювати до 2032 року. Однак Євросоюз, приймаючи Литву у свої лави, зобов’язав її зупинити цю АЕС до 31 грудня 2009 року, мотивуючи цю вимогу тим, що на станції працює застарілий реактор чорнобильського зразка.

Литва спільно з Латвією, Естонією та Польщею планує побудувати неподалік нинішньої нову АЕС. Однак перший її блок, як очікується, може стати до ладу не раніш як 2016 року.

Керівництво Литви неодноразово зверталося до ЄС із проханням відстрочити закриття Іґналінської АЕС, оскільки в іншому разі Литві загрожує енергетична криза. Місцеві політологи говорять, що від того, якою буде позиція нового уряду Литви, залежатиме подальша доля цієї АЕС.

(Рига – Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG