Доступність посилання

ТОП новини
27 Квітень 2018, Київ 04:28

Київ – Українська економіка продемонструвала за 9 місяців цього року зростання валового внутрішнього продукту на 7% у порівнянні із минулим роком. Опираючись на цей показник, міністр економіки України Богдан Данилишин охарактеризував загальну економічну ситуацію в країні як незагрозливу. Чи справді це так? І як впливає на економіку України поєднання двох криз: світової економічної та внутрішньої політичної? Радіо Свобода зібрало з цього приводу думки провідних економістів країни.

Світова криза докотилася до України у розпал кризи політичної. І хоч затяті оптимісти стверджували, що низький рівень інтеграції української економіки у світові структури зробить світові фінансові катаклізми для України майже непомітними, цього не сталося.

Першими удар прийняли банки та металургійна галузь, але ефективно реагувати на ці виклики владі заважає зосередженість на політичній боротьбі. Такої думки співдиректор Інституту економічних досліджень, доктор економічних Ігор Бураковський.

За його словами, з українського фінансового ринку пішла велика кількість «портфельних інвесторів», і українські банки мають тепер дуже обмежені можливості. Крім того, враховуючи те, що український ринок є достатньо ризиковим, зникло бажання вкладати гроші в українську економіку.

Також Україну не оминули загальносвітові проблеми металургійної, хімічної, автомобільної та деяких інших галузей. Уже другий місяць поспіль спостерігаються від’ємні темпи приросту металургійного виробництва, адже 70% галузі зорієнтовані на зовнішні ринки. Такі ж тенденції спостерігаються в інших галузях. На думку Бураковського, все говорить про те, що в Україні відбувається гальмування економічного розвитку.

Політика гальмує економіку

Ситуацію загострює політична криза, вважає Ігор Бураковський. Відсутність консолідованої влади зменшує можливість України як держави хоча б мінімізувати вплив світової фінансової кризи на економіку країни.

Певні кроки все ж вжиті. Жорсткі заходи Національного банку трохи стабілізували ситуацію у фінансовій сфері. А Кабінет міністрів заявив про підтримку металургійної і хімічної промисловості.

Однак економісти в один голос стверджують – поступ в економіці можливий лише за стабільної політичної ситуації.

Політична криза робить українську економіку ще вразливішою для зовнішніх чинників, тому що в умовах кризи неможливо проводити давно назрілі структурні реформи, стверджує доктор економічних наук і президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

На його думку, Україна потребує серйозних реформ, пов’язаних із боротьбою з інфляцією, з подоланням монополізму, з технологічним відставанням, з модернізацією виробництва, з новими методами валютного регулювання, переходом до світових стандартів валютного обміну, кредитування й інвестицій.

«Ці проблеми накопичувалися десятиліттями. Хто їх може здійснити?! Бізнесу це вже не під силу. Потрібні зусилля уряду та законодавців. Тому саме зараз ситуація дуже серйозна», – каже Ігор Бураковський.

Бізнес без законодавців і виконавчої влади проблеми не вирішить

Щоб оздоровити українську економіку, вважає Володимир Лановий, потрібні об’єднані зусилля усіх органів влади і учасників підприємницької діяльності.

Нині ж маємо протилежне: Президент оголосив про дострокові вибори, а Уряд не виділяє грошей на їх проведення. Парламент практично перестав працювати, а державний бюджет на наступний рік ще не ухвалений.

Політична криза не лише заважає ефективно вирішувати поточні нагальні проблеми, а й погіршує економічні перспективи України, впевнений старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізулін.

«Якщо є політична криза, якщо не зрозуміло, хто виграє і який курс буде обрано у розвитку держави і які зміни відбуватимуться, то, безумовно, це погано впливає на інвестиційні плани внутрішнього і зовнішнього бізнесу. Також не вирішуються проблеми на митниці чи у портах, які може вирішити лише уряд, а ніяк не бізнес», – каже Ільдар Ґазізулін.

Криза влади приводить до анархії

Економісти також сходяться на думці, що чи не основним негативним наслідком політичної кризи є психологічний дискомфорт і невпевненість у завтрашньому дні усіх учасників економічної діяльності. Це спонукає бізнес до ризикованих кроків і породжує бажання «ховатися у тінь».

А правовий нігілізм влади поширює у суспільстві відчуття вседозволеності.

В економіці України від базових галузей до кінцевого споживчого ринку домінують монополії. «Стримування нахабства цих монополій можливе адміністративними заходами і реформаційною підтримкою конкуренції, що є безпосередніми функціями держави», – наголошує економіст Володимир Лановий.

Якщо ж органи державної влади зайняти політичною боротьбою настільки, що не здійснюють контролю, монополісти підвищуватимуть ціни там, де це тільки можливо. А це, в свою чергу, призводить до зниження рівня життя людей і врешті-решт теж гальмує розвиток економіки.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG