Згадані експерти наголошують, що в умовах зростання цін на продовольство особливо наживаються великі компанії, які торгують харчами і харчовою сировиною. До таких належать «Нестле», «Теско» «Бандж», які наростили свої прибутки за останній рік на 10-25 відсотків, а це десятки мільярдів доларів.
«Оксфам» також відзначає, що слабкість державного контролю за сільським господарством у слаборозвинутих країнах і лібералізація торгівлі у світі призвели до катастрофи на селі. Мільйони дрібних землевласників, фермерів, орендарів розорилися і поповнили лави міських знедолених у нетрях великих мегаполісів.
Програма ООН під загрозою зриву
«Оксфам» критикує багаті країни, які обіцяли під час позачергового саміту в Римі у 2008 році виділити на боротьбу з голодом понад 12 мільярдів доларів, але на сьогодні надійшло лише трохи більше одного мільярда. Програма ООН щодо планованого скорочення до 2015 року світового числа голодуючих наполовину під загрозою зриву.
У той же час опитування у 20 країнах світу, включно з Україною і Росією, показують, що переважно більшість людей покладають відповідальність за ситуацію з голодом на розвинуті країни і готові щороку виділяти зі власного бюджету від 10 до 60 доларів на допомогу голодуючим у світі.
«Оксфам» інформує, що нині найважча ситуація в таких країнах як Гаїті, де голодує 5 мільйонів населення, в африканській Малаві, де люди масово збирають для їжі навіть отруйні плоди. Складна ситуація в азійській Камбоджі, де на грані голоду близько двох мільйонів людей, стільки ж голодує в Таджикистані.
(Прага – Київ)