Усіх на ноги поставили сьогодні в Італії транспортники і залізничники. Від Мілана до Палермо паралізовані усі великі міста. Знервовані пасажири зранку атакували зупинки автобусів, які подекуди з’являлися на маршруті. На залізничних вокзалах – довжелезні черги перед довідковими бюро.
Здивовані і перелякані іноземні туристи, та не лише вони. Хоч італійцям не звикати до страйків і хаосу на дорогах, люди обурені діями працівників транспорту. «Було б доречно влаштовувати ці страйки частково, щоб дати можливість таким, як я, дістатися до роботи, додому», – сказав один із пасажирів на римському вокзалі.
Цілодобову акцію протесту організували профспілкові організації. Транспортники не погоджуються із запровадженням єдиного робочого контракту для різних категорій працівників. Профспілкові лідери пропонували власні доповнення для поліпшення системи укладання контрактів, та домовленості зі владою досягти не вдалося.
Страйкарі-робітники також вимагають поновлення контрактів, термін яких закінчився у грудні минулого року.
Навесні і влітку два попередні загальні страйки не принесли бажаного результату, сказав один із учасників акції протесту: «Ми протестуємо, щоб домогтися поновлення робочого контракту. Це вже третій страйк, а переговори з працедавцями досі не почалися».
Робітники громадського транспорту і залізничники наполягають, щоб нова трудова угода передбачала підвищення соціального захисту, а особливо захисту купівельної спроможності їхніх зарплат.
Тим часом задоволення усіх вимог страйкарів лягло б непосильним тягарем для працедавців – керівників транспортних компаній.
Кому страйки, кому збитки
Страйки робітників громадського транспорту відбуваються в Італії регулярно, майже кожні два-три місяці. Контракти службовців практично ніколи не поновлюються вчасно. Як кажуть, під лежачий камінь вода не тече, тож працівники і профспілки, окрім переговорів із працедавцями, вдаються і до надзвичайних заходів, щоб змусити керівництво до конкретних дій.
Виграють у такій ситуації хіба що таксисти, котрим на брак роботи і заробітку гріх нарікати. Ці страйки спричиняють чималий хаос на автошляхах країни, оскільки більше пасажирів сідає за кермо власного авто, що створює ще більші пробки на дорогах.
А пішки діставатися до роботи – таке щастя має далеко не кожний. Тому люди беруть відгули.
Економічні збитки від страйків у кінці року оприлюднить Національне статистичне агентство.
(Рим – Прага – Київ)
