Доступність посилання

23 Червень 2017, Київ 10:08

Чи становить загрозу українській економіці коливання курсу долара?


Станіслав Аржевітін у студії Радіо Свобода

Гість Cвободи: Станіслав Аржевітін - народний депутат (НУНС), Голова Ради асоціації українських банків

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Роман Скрипін: Є неприємна новина для тих, хто отримує зарплату в Україні, чітко прив’язану до долара. А таких більшість. На кожних 100 доларах ви вже втратили з початку місяця орієнтовно 22 гривні. На кожній тисячі відповідно 220.
І це не межа. Національна валюта знову прагне відмітки 7 за одну одиницю валюти американської.
Паніка вже була місяць тому. Але НБУ вжив тоді заходів, і це, на диво, чомусь збіглося в часі з черговою виплатою зарплат переважній більшості населення.
І ще більше потерпають ті, хто має зарплату в гривнях, а кредит виплачують в доларах, оскільки тепер купити американську валюту практично неможливо в кіосках.
Пане Аржевітін, хто гріє руки на цьому всьому?
Станіслав Аржевітін: Я є прихильником більш такої обережної і стабільної політики НБУ стосовно гривня-долар, тому що будь-які зміни чи то на пониження, чи то на збільшення курсу призводять до певних негараздів не тільки в економіці, але й особливо це вдаряє по українцях. І з одного боку українці, і з другого боку.
Якщо взяти березневі події, то, з одного боку, на 12 мільярдів ми мали плюс, а на 4 мільярди мали мінус.
І навіть якщо різниця велика і можна тішитися, але по великому рахунку навіть 4 мільярди, якщо розібратися, хто їх втратив, якщо розкласти складову, то я думаю, що всередині там буде дуже багато українців пересічних.
І це невтішні для мене цифри, це невтішні аргументи, що от у зв’язку з тим, що там 12, а тут 4, то сальдо все рівно плюс…
- Я нічого не розумію, що Ви говорите. І переконаний, що більшість слухачів не розуміють.
12, 4… Ви про що говорите? Я питаю, хто гріє руки на коливаннях курсу?
Ви говорите про те, що Ви є прихильником більш обережної політики. Тобто, Ви за стабільний курс, чи Ви за девальвацію помірну гривні? Оскільки тримати, здається, просто держава не може, цей курс, НБУ не може.
Станіслав Аржевітін: До кінця року ми повинні тримати максимально стабільний курс, 6 гривень за один долар.
- Якби від мене зараз залежало прийняття рішення, я прийняв би рішення, що до кінця року ми повинні тримати максимально стабільний курс, наприклад, 6 гривень за один долар, тому що є багато факторів.
І зараз така ситуація, коли говорити про класичні речі, які говорить Світовий банк, про те, що повинен бути ринковий курс десь подібний до офіційного курсу, то це все робиться в іншій ситуації при інших обставинах.
Сьогодні до кінця року ми повинні пройти з більш-менш стабільним курсом обмінним. У наступному році потрібно українцям, суспільству, бізнесу пояснити, чому буде йти чи то ревальвація, чи то девальвація. Набір цих аргументів.
Бізнес повинен закладати в свої розрахунки, повинні люди зробити певні прогнози, я маю на увазі ті економісти, макроекономісти, наскільки це може бути шкідливо для економіки, які галузі від цього постраждають, яка категорія українців від цього постраждає.
Мені здається, що ось така повинна бути формула різкої зміни обмінного курсу.
- Послухайте, українці непередбачливі? Чи що? Не було зрозуміло?
Про кризу говорили досить тривалий час. Як мінімум, усе літо. І раптом курс долара впав відносно гривні.
Я пам’ятаю ті часи, коли навіть десь подекуди було 3,80 у столиці. Хтось так швиденько це… Пару днів це було, потім знову повернулося на 4,30-4,60, потім вирівнялося на 4,80.
Коливання страшні насправді, тому що втрачає фактично не держава, втрачають пересічні українці.
Я вже згадав, що вони отримують зарплату, прив’язану до долара. Влітку вони втратили на гривні, на сьогоднішній день втрачають у доларах.
- Тоді я знову повинен повернутися до своїх…
- Поясніть просто, що таке 12 і 4. Я це не можу зрозуміти.
Станіслав Аржевітін: На початку року, коли була зроблена девальвація, і тоді на 12 мільярдів деякі українці, виграли, на 4 мільярди українці втратили.
- Я повертаю всіх у березень цього року, на початку року, коли була зроблена девальвація, і тоді на 12 мільярдів деякі українці, я не знаю, які, виграли, на 4 мільярди українці втратили.
Ну, наприклад, хто тримав депозит в доларах, він програв, хто мав доларові кредити, тепер треба буде менше гривні, щоб повернути кредит. Тобто, я знаю макроекономічну цифру. Тому от 12 мільярдів хтось виграв, а 4 мільярди хтось програв.
Тому я й кажу, що моя власна позиція, що не повинно бути таких різких коливань, тому що все рівно страждає дуже багато людей від такого процесу.
Про непередбачуваність… Я хотів би теж повернути всіх нас на початок року, коли наші урядовці почали вправлятися, яка у нас буде інфляція, то одні лякали політичні сили, інші лякали політичні сили.
Роман Скрипін та Станіслав Аржевітін під час ефіру
«Нашоукраїнці», я маю на увазі бізнесменів, заклали в собівартість своєї продукції у свої плани рівень інфляції на кінець року більше 20%. Звідси автоматично пішли ціни. Тобто, всі застрахувалися про всяк випадок. Бізнес застрахувався.
Мені здається, якби наші урядовці прокоментували, як будуть рухатися питання, наприклад, що стосується обміну курсу. Це для експортерів дуже важливо, в тому числі й для українців.
Якщо зробити такі певні прогнози, я думаю, що бізнес міг би закладати саме ці прогнози у свої розрахунки, а не хаотично на свій розсуд. І врешті ми мали такі ціни у цьому році.
- Так хто ж руки гріє?
- Ну, важко мені сказати.
Станіслав Аржевітін: Українці, які мали кредити, вони виграли, а ті, хто мали депозити валютні (я знову кажу про березень, про цей приклад), то вони втратили. Зараз зворотна ситуація, зараз навпаки…

- Програють ті, хто має кредити, і виграють ті, хто має депозити.

- Так.
Хто руки гріє? Я думаю, що хто щасливий у цій ситуації. Наприклад, якщо українці, які мали кредити, вони виграли, а ті, хто мали депозити валютні (я знову кажу про березень місяць, про цей приклад), то вони втратили.
- А зараз якщо говорити, то хто гріє руки?
- Ну, зараз зворотна ситуація, зараз навпаки, тобто…
- Програють ті, хто має кредити, і виграють ті, хто має депозити.
- Так. Тобто, зворотна ситуація.
- Скажіть, що це за недбала політика НБУ? То він бере участь у торгах на міжбанку, то не бере участь в торгах, то виходить з інтервенціями з дивним курсом, то намагається втримати курс національної валюти, то говорить про єдиний курс національної валюти, який встановлюється відповідно до торгів на міжбанку. Тепер же, виявляється, НБУ дозволяє комісію.
Тут є суперечність позиції НБУ та парламентської комісії. Сьогодні про це сказав Азаров, про те, що банки не мають права на цю комісію. А НБУ говорить в особі голови радників пана Литвицького про те, що має. І ніхто не розуміє.
Банки тепер заробляють. І знову на пересічних людях. Вони компенсують свої втрати.
- У нашій країні є проблема:ми не знаємо, з якою ми валютною політикою живемо, у нас немає валютної політики…
- Відповідно до українського законодавства, якщо я не помиляюся, обов’язком НБУ є тримати стабільний курс національної валюти.
- Так. Це ст. 100 в Конституції України. Тому я й притримуюся цієї конституційної норми.
Але враховуючи, що в нашій країні чітко не визначено, яка в нас валютна політика, у нас вільне курсоутворення, ми працюємо, у нас фіксована політика чи в нас політика плаваючого курсу в межах якоїсь рамки, якихось параметрів.
Тобто, у нас все перемішалося, тому оця хаотичність і викликає саме ось такі процеси…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG