«Ми, безумовно, потребуємо плану фінансового стимулювання для Європи. Але цей план не може бути єдиним для всіх, бо існують різні національні умови. Ми живемо в особливий час, тому нам треба вжити особливих заходів. І вони, звичайно, мають бути своєчасними, цілеспрямованими та тимчасовими. Але у будь-якому разі ми їх потребуємо», – заявив президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу після зустрічі з британським прем’єр-міністром Ґордоном Брауном.
Економіка ЄС - у стані рецесії
Тривога щодо стану економіки, фінансів та бюджету Європейської спільноти зростає. Минулого тижня статистична служба «Євростат» заявила, що у третьому кварталі 2008 року ВВП знизився в єврозоні та в усіх країнах-членах ЄС на 0,2% порівняно з другим кварталом. Таким чином, місцеві економісти офіційно визнали, що рецесія у Євросоюзі, викликана глобальною кризою, невблаганно поглиблюється. На дно тягне навіть економічно найпотужніша Німеччина. У стані рецесії вже давно Італія, Ірландія та Іспанія.
З іншого боку, в ЄС тривають дискусії, як поправити ситуацію на бюджетному рівні, що теж потребує рівноваги. Події на фінансовому ринку свідчать також, що бюджет Євросоюзу, який нині нараховує 120 мільярдів євро, неспроможний швидко реагувати на економічні негаразди.
«Реформи впроваджувати важко» – єврокомісар
«Потрібні реформи», – заявляють європейські економісти.
40 відсотків надходжень до спільної європейської скарбниці використовуються на виплати субсидій місцевим фермерам. На думку експертів із Єврокомісії, саме тут треба провести радикальні зміни. Проте у співдружності країн Європи, що налічує 27 членів, впровадження змін, особливо різких, – важкий та тривалий процес.
Будь-які, навіть найменші зміни часто наштовхуються на гострі дискусії і спротив. Наприклад, лунають пропозиції скорочення видатків аграріям. Натомість пропонується вкладати ці кошти у наукові розробки в галузі кліматичних змін та енергобезпеки. Проте наперед відомо, що з таким розподілом не погодяться країни із сільськогосподарськими традиціями, наприклад Франція. Тому навіть серед єврокомісарів існує невпевненість у швидких радикальних змінах.
Комісар з питань фінансово-бюджетного програмування Далія Грибаускайте зазначає: «Щоб ухвалити рішення, Європі потрібно багато часу, потрібен консенсус. Тому простіше уявити впровадження (кардинальних) змін до бюджету десь за 10 років чи більше. З огляду на це, якісь стратегічні пропозиції ми б хотіли бачити швидше у політичному сенсі й менше дискусій навколо цифр».
Проте, на думку президента Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу, план дій фінансово-бюджетного стимулювання має бути оприлюднений вже наприкінці листопада. Скоординовані дії – це нагальна необхідність, наголосив Баррозу.
(Брюссель – Прага – Київ)
