Сьогодні Конституційний суд Чеської республіки відкрив слухання, які мають вирішити, чи відповідає законам держави Лісабонський договір про реформи в Євросоюзі.
Президент Чехії Вацлав Клаус, який є активним противником договору, заявив на слуханнях, що договір суперечить чеському суверенітету і всім засадам, на яких базується «так зване матер’яльне ядро конституції».
«Якщо Лісабонський договір набуде чинності, зміниться наша роль на міжнародній арені і відносини всередині держави. Це також послабить нашу роль в ухваленні рішень у Європейському Союзі. Зміняться умови нашого членства в ЄС, із якими свого часу погодились громадяни на референдумі про вступ до Євросоюзу», – зазначив Клаус.
Слухання відклали до середи.
Підпис Клауса під документом у разі його ратифікації може вирішити долю договору, якщо таку ратификацію здійснять усі інші країни ЄС, включно з Ірландією.
Угоду вже ратифікували 25 із 27 країн-членів Євросоюзу, але не всі довершили формальний процес ратифікації.
Зокрема, президент Німеччини не підписує документ про ратифікацію, чекаючи на висновок Конституційного Суду, чи не суперечить Лісабонська угода Конституції Німеччини.
Так само президент Польщі не підписує документ про ратифікацію, заявляючи, що спершу має вирішитися загальна доля документа після його провалу в Ірландії, який не дасть угоді набути чинності.
Іще не ратифікували договір Чехія та Ірландія.
У Чехії процедура ратифікації ще й не починалася – парламент чекає на висновок Конституційного Суду, чи не суперечить Лісабонська угода Конституції Чехії. Крім того, президент Чехії вже заявляв, що і в разі схвалення в обох палатах парламенту він не підпише ратифікацію Лісабонської угоди, поки її не ратифікує Ірландія.
Ірландці ж відхилили цей документ на референдумі. В Ірландії остаточне схвалення Лісабонської угоди, що означало внесення змін до Конституції, якій суперечила угода, вимагало референдуму після того, як угоду вже схвалив був парламент.
Для того, щоб Лісабонський договір, який передбачає цілий спектр важливих конституційних реформ з урахуванням потреб розширеного Євросоюзу, набув чинності, необхідна згода всіх країн ЄС.
Прем’єр-міністр Чехії Мірек Тополанек підписав документ, однак визнав, що немає шансу ратифікувати його раніше, ніж Чеська республіка перебере президентство в Європейському Союзі у січні 2009 року.
