Доступність посилання

26 Травень 2017, Київ 23:56

Москва хоче «газовим інструментом» витворити вигідну їй політичну сцену в Україні (світова преса)


Прага – Світові засоби інформації аналізують перебіг і можливі наслідки нової «газової війни» між Москвою і Києвом. Оглядачі вважають, що Москва має дуже короткий відрізок часу для глобального використання козирної енергетичної карти, щоб насамперед довести Європі своє панівне становище в Україні. Чимало газет інформують про наростаюче загострення стосунків між Росією і Україною на всіх фронтах – економічному, інформаційному та політичному.

Американське аналітичне видання «Стратфор» зауважує : «Росія знає, що має дуже мало часу для розігрування енергетичної карти». Тому, на думку аналітиків із цього американського «мозкового центру», відразу після війни в Грузії Москва поспішає, щоб довести світові, що вона «реальний і агресивний гравець на світовій арені. І нині Росія намагається укріпити свою роль, як світова потуга, саме стосовно ключової для неї держави –України та нагадати Європі, що Київ все ще залежить від Росії». «Стратфор» також вважає, що «енергетична політика» Москви проявляє себе нині найбільш рельєфно саме в Україні, хоча Кремль довів це і в Литві, і в Чехії. Цією політикою, зокрема газовим тиском на Київ, як пише американське видання, Росія хоче не лише довести європейцям нібито неспроможність України забезпечувати транзитне постачання енергії до Європи, але й «намагається, одним із улюблених її інструментів (енергією), ще раз формувати внутрішню політичну сцену в Києві, бо енергетичний тиск вражає українську державу матеріально, економічно, політично і соціально», – наголошує «Стратфор». Це видання також вважає, що посилення тиску Москви на Київ і постійне нагадування Заходу про свій вплив на Київ переслідує ще одну мету: заблокувати вступ України до НАТО, що буде розглядатися на саміті Альянсу 2-3 грудня цього року.

Відомий західний дослідницький центр «Анґус Рейд» знайомить політичний світ із громадськими настроями в Україні щодо НАТО. На своєму Інтернет-сайті центр публікує один із останніх результатів суспільного опитування Інститутом соціології Академії Наук України, зокрема, відповіді респондентів на запитання: «Як ви вважаєте, можливий вступ України до НАТО дестабілізував би соціально-економічну і політичну ситуацію в країні?». «Анґус Рейд» інформує, що 45 відсотків опитаних відповіли тут на питання ствердно, а 30 відсотків сказали – «ні», понад 20 відсотків не впевнені з відповіддю. Згаданий дослідницький центр також інформує про намагання Президента Віктора Ющенка переконати НАТО надати Україні в грудні План дій щодо вступу до Альянсу і гострі політичні перипетії серед різних політичних сил в Україні на тлі наростаючого політичного тиску з боку Москви.

Австрійська «Ді Прессе» також висвітлює нерівну «енергетичну суперечку» між Москвою та Києвом і вважає, що навряд чи українській владі вдасться переконати Кремль в адекватності пропозицій, які б «компенсували» газовий борг України. Газета зазначає, що, окрім «газової суперечки» конфронтація між Москвою і Києвом відбувається через інші «численні двосторонні конфлікти», зокрема й відмови президента Росії прибути до Києва для вшанування пам’яті жертв Голодомору під час відзначення 75-х роковин цієї трагедії.

Впливова «Уолл Стріт Джорнел» називає український Голодомор 1932-33 років «європейським геноцидом» і стверджує, що «понад 14 мільйонів осіб в Україні, Росії та Білорусі померли від голоду, коли села насильно заганяли в колгоспи, а урожаї відбирали. Підкорення України Москвою допомогло продовжити життя Радянського Союзу ще на 60 років», – наголошує «Волл Стріт Джорнел». Ця газета також вважає, що «сьогодні, як і в сталінські дні, незалежність і державність України виявилася перешкодою на шляху відродження імперіалізму Росії».

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG