Доступність посилання

23 Червень 2017, Київ 10:08

Київ – Саме цього дня 27 листопада 1918 року відбулися установчі загальні збори Української академії наук. Першим її президентом обрали геохіміка зі світовим ім’ям Володимира Вернадського. За 90 років діяльності Академія наук подарувала світу технологію зварювання металів, а тепер і зварювання живих тканин; першу електронно-обчислювальну машину; систему операційного лікування серця та ока; авіабудівні та космічні технології. І це далеко не весь перелік.

Інтелектуальна праця сприяє довголіттю. Українська академія наук є прямим підтвердженням цього. Середній вік академіків, а їх 179, перевищує 70 років. А президентові НАНУ Борису Патону – теж, як і самій академії, виповнюється 90 років. Патон керує науковою установою з 1962 року, а до нього академію очолювали Вернадський, Левицький, Липський, Заболотний, Богомолець, Палладін.

Ось уже майже століття Українська академія наук успішно здійснює свою основну місію – проводить фундаментальні дослідження, які лягають в основу прикладних корисних розробок. І це попри війни, сталінський терор, роботу в умовах «залізної завіси» і хронічне недофінансування останніх десятиліть.

Вагомі здобутки

За переліком розробок, що збагатили цивілізацію, українська наука в авангарді, вважає учений у галузі астрономії та космічних досліджень, академік Ярослав Яцків.

«Це прикладні дослідження, пов’язані з іменем Євгена Патона, – перше електрозварювання. Це розробки теперішнього президента НАНУ Бориса Патона – нові матеріали й зварювання у космосі. Під керівництвом Глушкова створили перший комп’ютер на новій технології, який, на жаль, був потім розвинутий і вдосконалений за кордоном, а не в Україні. Це дуже відома школа фізіології, започаткована Богомольцем і розвинута Платоном Костюком. Дослідження цієї школи про функціонування організму, мозку, свідомості мають пріоритетне значення в світі», – каже Ярослав Яцків.

Що стосується, власне, досягнень астрономічної науки, якими керує академік Яцків, то з останніх здобутків – дослідження карликових голубих галактик, які дозволяють зрозуміти, яким чином утворився Всесвіт. Ці дослідження українські астрономи проводять спільно з американськими колегами, вивчаючи дані, що надходять з орбітального телескопа Габл. Частково ці дослідження лягли в основу створення андронного колайдера, найбільшого у світі прискорювача елементарних частинок, створеного у Європейському центрі.

Українська наука, на думку академіка, біохіміка Сергія Комісаренка має й надалі розвивати ті напрямки, в яких уже є значні досягнення, але поряд з цим треба зосередитися на національних проблемах. Таких як національна енергетика, транспорт, хвороби, якими переважно хворіють українці, особливо у постчорнобильський період. Це й селекція рослин і тварин, які потрібні національному сільському господарству.

Наука хворіє проблемами суспільства

Безперечно, що НАН не існує ізольовано, і усі проблеми суспільства впливають і на наукову сферу.

Недофінансування не дозволяє проводити дослідження і досягати нових результатів. Один лише факт: українській астрономічній науці виділяють коштів у сто разів менше, аніж у середньому по Європі.

Крім того, великою проблемою є старіння кадрів. Перспективна молодь, отримавши фундаментальну освіту, їде працювати у наукові центри за межі країни або йде у бізнес.

Знизили академічну планку, як зазначає академік Костянтин Ситник, і «численні новостворені академії, де звання «академік» часто просто можна купити за певну суму».

Щоправда, сама Академія наук не долучила до себе жодного такого новоспеченого академіка.





  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG