Доступність посилання

ТОП новини
16 Грудень 2018, Київ 11:19

Понад 100 країн світу виступають проти касетних бомб, але великі держави мовчать


Літак британських ВПС готують до завантаження касетних бомб, Кувейт, 2003 (архівне фото)

Прага – У норвезькому Осло понад 100 держав світу протягом середи і четверга поставлять свої підписи під угодою про заборону виготовлення, зберігання і використання сумнозвісних касетних бомб. Боєприпаси цієї групи скидаються з літаків чи використовуються наземною артилерією. Вони вибухають у повітрі, розсипаючи довкола сотні «бомб малого калібру». А потім упродовж років ці малі бомби вибухають, вбиваючи чи калічачи масу цивільних осіб. За останні чотири десятиріччя близько ста тисяч осіб стали жертвами цих боєприпасів. Чому ж великі держави не бажають позбутися такої зброї?

Військові з тих країн, де є у великій кількості касетні бомби, пояснюють це недостатністю територіальної оборони в цих державах. Наприклад, США захищають Південну Корею і розмірковують, що касетні бомби могли б бути ефективними при можливому масованому наступі з території Північної Кореї. Подібно розмірковує Грузія, яка вважає, що мусить мати захист для своєї малої території, наприклад, при масованому наступові Росії.

Координатор програми із заборони касетних бомб Томас Неш каже, що нова угода може вплинути на інші країни, які її не підписали, бо підписання документа більшістю створює для великих країн незручності морально-політичного характеру.

«Потужній фон безчестя створюється підписанням угоди про заборону касетних бомб, і це може змусити до обмежень США, Росію, Китай та інших, і поставити перед ними питання: вони також підписують угоду чи ні?», – наголошує Томас Неш.

За останні чотири десятиріччя близько ста тисяч осіб стали жертвами «бомб малого калібру»
Нинішня дводенна церемонія в Осло є однією з небагатьох, коли «одним махом» ставиться під заборону вся категорія певних озброєнь. Із цим можна порівняти хіба що угоду про заборону наземних мін, яку підписали в кінці 1990-х, а нині до неї приєдналося понад 150 держав світу. Щоправда, низка нинішніх підписантів ніякого стосунку до касетних боєприпасів не мала і не може мати. Серед таких – Острови Кука, Ватикан, Сан-Маріно... Тоді як для таких країн, як Боснія і Герцеговина, Сербія, Судан, Конго – це дуже актуально.

Найбільш озброєні країни ще «розмірковують»


Із великих країн в Осло присутні Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Японія і Канада. Але найбільш озброєні країни— як США, Росія, Китай, Ізраїль, Індія, Пакистан поки що розмірковують над цим.

Прем’єр-міністр Норвегії Йенс Столтенберґ у своїй вступній церемоніальній промові в Осло похвалив дух товариськості, що дало можливість підписувати таку угоду. «Ми пишаємося, що Норвегія відіграла особливу роль у процесі в Осло. Але ми ще більш горді з того, що у цьому товаристві – ми всі разом...», – зазначив прем’єр-міністр Норвегії.

Україна також серед країн, котрі приєдналися до заборони касетних бомб. Вона зобов’язалася знищити на своїй території понад тисячу таких одиниць озброєнь, що були вироблені у 80-ті роки.

(Прага – Київ)

  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG