Військові з тих країн, де є у великій кількості касетні бомби, пояснюють це недостатністю територіальної оборони в цих державах. Наприклад, США захищають Південну Корею і розмірковують, що касетні бомби могли б бути ефективними при можливому масованому наступі з території Північної Кореї. Подібно розмірковує Грузія, яка вважає, що мусить мати захист для своєї малої території, наприклад, при масованому наступові Росії.
Координатор програми із заборони касетних бомб Томас Неш каже, що нова угода може вплинути на інші країни, які її не підписали, бо підписання документа більшістю створює для великих країн незручності морально-політичного характеру.
«Потужній фон безчестя створюється підписанням угоди про заборону касетних бомб, і це може змусити до обмежень США, Росію, Китай та інших, і поставити перед ними питання: вони також підписують угоду чи ні?», – наголошує Томас Неш.
За останні чотири десятиріччя близько ста тисяч осіб стали жертвами «бомб малого калібру»Нинішня дводенна церемонія в Осло є однією з небагатьох, коли «одним махом» ставиться під заборону вся категорія певних озброєнь. Із цим можна порівняти хіба що угоду про заборону наземних мін, яку підписали в кінці 1990-х, а нині до неї приєдналося понад 150 держав світу. Щоправда, низка нинішніх підписантів ніякого стосунку до касетних боєприпасів не мала і не може мати. Серед таких – Острови Кука, Ватикан, Сан-Маріно... Тоді як для таких країн, як Боснія і Герцеговина, Сербія, Судан, Конго – це дуже актуально.
Найбільш озброєні країни ще «розмірковують»
Із великих країн в Осло присутні Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Японія і Канада. Але найбільш озброєні країни— як США, Росія, Китай, Ізраїль, Індія, Пакистан поки що розмірковують над цим.
Прем’єр-міністр Норвегії Йенс Столтенберґ у своїй вступній церемоніальній промові в Осло похвалив дух товариськості, що дало можливість підписувати таку угоду. «Ми пишаємося, що Норвегія відіграла особливу роль у процесі в Осло. Але ми ще більш горді з того, що у цьому товаристві – ми всі разом...», – зазначив прем’єр-міністр Норвегії.
Україна також серед країн, котрі приєдналися до заборони касетних бомб. Вона зобов’язалася знищити на своїй території понад тисячу таких одиниць озброєнь, що були вироблені у 80-ті роки.
(Прага – Київ)
Координатор програми із заборони касетних бомб Томас Неш каже, що нова угода може вплинути на інші країни, які її не підписали, бо підписання документа більшістю створює для великих країн незручності морально-політичного характеру.
«Потужній фон безчестя створюється підписанням угоди про заборону касетних бомб, і це може змусити до обмежень США, Росію, Китай та інших, і поставити перед ними питання: вони також підписують угоду чи ні?», – наголошує Томас Неш.
Найбільш озброєні країни ще «розмірковують»
Із великих країн в Осло присутні Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Японія і Канада. Але найбільш озброєні країни— як США, Росія, Китай, Ізраїль, Індія, Пакистан поки що розмірковують над цим.
Прем’єр-міністр Норвегії Йенс Столтенберґ у своїй вступній церемоніальній промові в Осло похвалив дух товариськості, що дало можливість підписувати таку угоду. «Ми пишаємося, що Норвегія відіграла особливу роль у процесі в Осло. Але ми ще більш горді з того, що у цьому товаристві – ми всі разом...», – зазначив прем’єр-міністр Норвегії.
Україна також серед країн, котрі приєдналися до заборони касетних бомб. Вона зобов’язалася знищити на своїй території понад тисячу таких одиниць озброєнь, що були вироблені у 80-ті роки.
(Прага – Київ)
