Дмитро Шульга
Рига – У Ризі відкрилася виставка «Єдність в різноманітті» художників українського походження з Латвії. В експозиції представлені роботи графіків, живописців, керамістів, дизайнерів різних за віком та творчою манерою, що поєднані однією ідеєю – етнічною належністю авторів до України. Окреме місце на виставці займають чудові вітражі – роботи зі скла українсько-латиського подружжя Олекси Краснова та Ейли Вікмане. Вітражі цієї родини добре відомі і користуються попитом і в Латвії, і в Україні.
Вітраж – це картина зі скла, яскраві кольори якої залишаються чистими і ніколи не тьмяніють, але оживають тоді, коли їх пронизують промінчики світла. Художник-вітражист, українець Олекса Краснов каже, що таким яскравим і різнобарвним, як сонячні композиції зі скла, стало його життя після зустрічі з Ейлою Вікмане.
Рига – У Ризі відкрилася виставка «Єдність в різноманітті» художників українського походження з Латвії. В експозиції представлені роботи графіків, живописців, керамістів, дизайнерів різних за віком та творчою манерою, що поєднані однією ідеєю – етнічною належністю авторів до України. Окреме місце на виставці займають чудові вітражі – роботи зі скла українсько-латиського подружжя Олекси Краснова та Ейли Вікмане. Вітражі цієї родини добре відомі і користуються попитом і в Латвії, і в Україні.
Вітраж – це картина зі скла, яскраві кольори якої залишаються чистими і ніколи не тьмяніють, але оживають тоді, коли їх пронизують промінчики світла. Художник-вітражист, українець Олекса Краснов каже, що таким яскравим і різнобарвним, як сонячні композиції зі скла, стало його життя після зустрічі з Ейлою Вікмане.
Понад 20 років тому молодий хлопець із Буковини познайомився з юною латиською художницею і творчий союз переріс у подружній.
«Я навчався у Львові. Приїхала моя латишка, такої ж самої професії з Ризької академії мистецтв. Я коли побачив, як латиські дівчата вміють робити вітражі своїми пальчиками, то було на 500 відсотків зрозуміло, що я з нею одружуся», – розповів про історію знайомства з майбутньою дружиною Олекса Краснов.
Деколи співіснування двох талановитих особистостей призводить до творчих розбіжностей. Але це не стосується родини вітражистів, бо Олекса та Ейла не тільки не заважають одне одному у роботі, а навпаки, присутність поряд іншого допомагає їм творити.
«У нас буває таке, зокрема, йдемо разом біля моря, вона побачила щось цікаве і я також. Починаємо один одному розповідати, ділитися думками і народжуються нові ідеї. Це нас об’єднує, наші думки збігаються. Зрозуміло, коли є така єдність думок, тоді усе нормально», – зазначає Олекса Краснов.
Провини перед батьківщиною не відчуває
Вітраж – це особливий вид декоративного мистецтва, тендітного і одночасно монументального. Якщо раніше вітражі використовували у декорі костелів та монастирів, то тепер вони впевнено займають місце у житлових будинках, стають елементом декоративної композиції. Вітражі родини Краснова–Вікмане прикрашають як храми Латвії, так і будинки латвійців.
Пан Краснов не жалкує, що свого часу переїхав до Латвії. За його словами, провини перед батьківщиною не відчуває, бо його дружина та дві доньки добре володіють українською мовою, люблять і поважають Україну.
«Як я можу жалкувати, коли такі дві квіточки зросли – 20 і 22 роки. Дружина розмовляє українською, діти також. А як інакше, адже тато співав для них українські колискові. Розмовляють українською перфектно, дружина володіє львівським діалектом», – каже митець.
Олекса Краснов та Ейла Вікмане працюють ніби на зламі двох культур, що сприяє розумінню традицій та особливостей ментальності кожного народу. Результати їхньої творчості – вітражі, які називають мистецтвом вічності, — мають усі шанси пережити свою епоху і передати послання краси та кохання українсько-латиської родини нащадкам.
(Рига – Прага – Київ)
