Доступність посилання

ТОП новини
30 травня 2020, Київ 08:22

В Ісландії Різдво вже на порозі


Київ – Різдво в Ісландії в 13 разів більш очікуване, ніж в інших країнах. Адже тут до дітлахів приходить не один Дід Мороз чи Санта-Клаус, а цілих тринадцять Різдвяних хлопців. І щоранку – новий подарунок, нові враження, нова історія.

За ісландським повір’ям, Йоуласвейни (jólasvein), тобто Різдвяні хлопці, – це тролі, які живуть у горах. До людей вони починають приходити за 13 днів до Різдва – щодня по одному чоловічку.

«13 дідів-морозів намагаються зробити якусь дрібну шкоду в домі. Їхні імена описують їхню натуру, їхній характер. Кожен приносить дітям подарунок і кладе в черевичок, який діти ставлять на вікні. Дітям, які погано поводились, Йоуласвейн приносить картоплину», – розповідає українська студентка в Ісландії Юля.

За найпоширенішою легендою, першим у дім приходить 12 грудня Стехкьярстьойр (Stekkjarstaur). Він кульгавий, підкрадається в повітку і хоче виссати в овець молоко, але через кульгавість це йому найчастіше не вдається.

13 грудня наступним іде Кільягьойр (Giljagaur) – він ховається в ярах, підкрадається в корівнику до доярок і краде піну зі свіжого молока.

На 14 грудня приходить Стувюр (Stúfur) – коротенький на зріст, він краде сковорідки, щоб з’їсти підгорілі рештки їжі.

15 грудня на черзі Твьоруслейкір (Þvörusleikir) – він краде дерев’яні ложки й облизує їх, але йому все не вистачає, тому він дуже худий.

16 грудня Поттаслейкір (Pottasleikir) краде горщики й вилизує з них недоїдене.

А 17 грудня черговий «лизун» Аскаслейкір (Askasleikir) краде й вилизує миски для їжі.

18 грудня приходить у будинок, найчастіше вночі, щоб усіх розбудити, Хурдаскетлір (Hurðaskellir) – той, хто зчиняє шум, і голосно грюкає дверима.

19 грудня героєм дня стає Скіркаумюр (Skyrgámur) – він дуже любить традиційний ісландський йогурт.

20 грудня Б’югнакрайкір (Bjúgnakrækir) краде ковбасу, виловлюючи її з вудильні.

А 21 грудня клопоти (але й подарунки!) приносить Клюггагайїр (Gluggagægir) – той, хто у вікна заглядає (і, як і його брати, дивиться, що б украсти). Цього вечора затуляють вікна шторами.

22 грудня Каутатевюр (Gáttaþefur), який має дуже довгого носа і чує будь-який аромат крізь замкову шпарину, приходить на запах, особливо ж по традиційний різдвяний хліб.

23 грудня зі своїми витівками приходить Кеткроукюр (Ketkrókur) – той, що за м’ясом полює, крадучи його гаком.

І останній, Кертаснікір (Kertasníkir), з’являється 24 грудня, перед самим Різдвом, і хоче покрасти в домі усі свічки, які він теж з’їсть, бо цього вечора традиційно запалюють свічки з їстівного тваринного лою.

І хоча всі тринадцятеро так люблять свої капості, вони не забувають і про щоденні дарунки для дітей (або ж картоплину, якщо хто має поліпшити поведінку), до черевичка на підвіконні. Дехто з дітей ставить і чобіток, щоб більше дарунків влізло, але Йоуласвейнів цим не обдуриш!

Мати Йоуласвейнів – Кріла (Grýla), жахливого вигляду відьма. Легенда каже: якщо в домі є неслухняні дітки, Кріла може прийти і з’їсти їх. (Але здебільшого вона тільки лякає: принаймні, за багато років не було чути, щоб вона з’їла навіть найбільшого капризулю.)

Щоб підготуватись до Різдва, ісландці готують спеціальні страви. За традицією, перед святом, 23 грудня, кожен має спробувати різдвяну рибу. Спеціально приготований скат має надзвичайно стійкий неприємний запах.

Та традиціям не зраджують, каже ісландка на ймення Альфа: «У день перед Різдвом ми будемо їсти рибу-ската. Готуємо її за спеціальним рецептом. Давно, в часи, коли ісландці не мали холодильників, вони рибу закопували під землю на довгий час. Дехто каже, але це не підтверджено, що вони мочились на землю, під якою зберігалась ця риба. Взагалі приготовлена риба має запах амонію, з надзвичайно стійким запахом. Бо вона лежить під землею кілька місяців перед тим, як ми будемо її їсти».

Міжнародні дослідження показують, що 80 відсотків ісландців досі вірять в існування ельфів, гномів та тролів. Ісландка Альфа пояснила, чому так: «Ми лише кажемо, що віримо, навіть якщо ми не віримо, – навмисне, щоб зацікавити іноземців. Ми ніколи не визнаємо, що ми не віримо в ельфів та тролів. Ми радше скажемо, що віримо, – і усміхнемось».

Втім, вірять-не вірять, але злякати троля або не вгодити йому на Різдво мало хто наважиться. Адже хтозна, якої шкоди можна дочекатись від цих казкових чоловічків.

Залишають Йоуласвейни людей впродовж іще тринадцяти днів після Різдва, також щодня по одному – аж до 6 січня: лише цього дня в Ісландії закінчується Різдвяний час.

Прощання з тролями та з Різдвом – це окреме свято. Перш ніж відразу після 6 січня всі різдвяні прикраси негайно знімуть, люди одягаються у костюми, запалюють велике вогнище, співають і танцюють навколо нього, смакують солодощами, запалюють феєрверки. А діти насолоджуються подарунками, що отримали від Йоуласвейнів.

(Київ – Прага)

  • 16x9 Image

    Ярина Матвійчук

    Приєдналася до команди «Голосу Америки» у 2014 році. Перед тим працювала в американському журналі National Geographic та на Радіо Свобода ведучою та редактором програми «Ранкова Свобода». У Києві волонтерила на «Радіо Марія» та в кіностудії Cinema House Group, у Гавані доглядала за хворими українськими дітьми в рамках проєкту «Україна – Куба». Розповідає, що любить книжки і поважає добре почуття гумору. Рецептом свого життя називає «Похвалу глупоті» Е. Роттердамського. Мріє покататися на всіх видах транспорту та спробувати їжу різних народів світу.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG