– Можемо на це питання дати відповідь у двох площинах – і у духовній, і у, скажімо так, у матеріальній. Так як віруюча людина в усьому помічає Боже провидіння і Божу опіку, так і справа повернення храму – то Божа справа. Бачите, свого часу Господь допустив, щоби цей храм забрали, але віра у серцях людей не згасла. І разом з поверненням храму ми спостерігаємо, як відроджується віра. Навіть сам цей чинник, такий матеріальний – сам цей храм – він теж є знаком, і для віруючої людини це справді святе місце. Не тільки в якому людина перебуває фізично, а це для неї такий вимір земного подорожування. І тому в цьому вимірі матеріальному це нам допомагає. І Богослужінням усе не обмежується, як власне й кожної християнської церкви. Тут ми теж вчимося.
– Тобто, храм також відіграє і певну просвітницьку роль?
– Бачте, це не тільки літургія, не тільки приготування до свята – ця звичайні, як кажемо, сірі будні дні. І власне храм – тут добре допомагає його специфіка: зранку до вечора він відчинений. І справді може зайти кожна людина, тільки щоб ця людина якісь норми виконувала, які личать порядній, освіченій і культурній людині. Це теж якийсь момент істини. Отже, і в цьому храм допомагає. І як ви побачили, убранство костьолу є досить скромне. Ця скромність – вона якась така підкреслена. Вона спонукає думати, що добре, коли у житті наші справи укладаються просто, чітко і ясно.
– Костьол Святого Олександра – це також осередок культури...
– Із Божою поміччю і з людською добротою вдалося цей храм відновити. Вічне устремління людини до Бога – його нічим не замінити. Для людини теж властиве і одним із вимірів ушляхетнення є справа творення культури, переживання культури. У храмі події культурного плану відбуваються: фестиваль літургійних мес, концерти духовної і класичної музики, часами симфонічної. Будуть і Різдвяні концерти, колядки.
– А як у храмі Святого Олександра Різдво відзначають?
– Літургія є дуже урочиста. Але дух Різдва – так є – він повинен проникати, і він проникає у наші домівки, і до нашого оточення. Вершина Літургійного святкування – це Богослужіння, Служба Божа. А пізніше біля вертепу люди збираються, співають колядки. Є така гарна у нас традиція, що священики відвідують своїх парафіян із душпастирським візитом. Власне у часі Різдва, щоб цей дух радості, це відчуття перебування Бога серед нас ми відчули – і святкуємо присутність Бога серед нас.
(Київ – Прага)
– Тобто, храм також відіграє і певну просвітницьку роль?
– Бачте, це не тільки літургія, не тільки приготування до свята – ця звичайні, як кажемо, сірі будні дні. І власне храм – тут добре допомагає його специфіка: зранку до вечора він відчинений. І справді може зайти кожна людина, тільки щоб ця людина якісь норми виконувала, які личать порядній, освіченій і культурній людині. Це теж якийсь момент істини. Отже, і в цьому храм допомагає. І як ви побачили, убранство костьолу є досить скромне. Ця скромність – вона якась така підкреслена. Вона спонукає думати, що добре, коли у житті наші справи укладаються просто, чітко і ясно.
– Костьол Святого Олександра – це також осередок культури...
– Із Божою поміччю і з людською добротою вдалося цей храм відновити. Вічне устремління людини до Бога – його нічим не замінити. Для людини теж властиве і одним із вимірів ушляхетнення є справа творення культури, переживання культури. У храмі події культурного плану відбуваються: фестиваль літургійних мес, концерти духовної і класичної музики, часами симфонічної. Будуть і Різдвяні концерти, колядки.
– А як у храмі Святого Олександра Різдво відзначають?
– Літургія є дуже урочиста. Але дух Різдва – так є – він повинен проникати, і він проникає у наші домівки, і до нашого оточення. Вершина Літургійного святкування – це Богослужіння, Служба Божа. А пізніше біля вертепу люди збираються, співають колядки. Є така гарна у нас традиція, що священики відвідують своїх парафіян із душпастирським візитом. Власне у часі Різдва, щоб цей дух радості, це відчуття перебування Бога серед нас ми відчули – і святкуємо присутність Бога серед нас.
(Київ – Прага)
