Доступність посилання

ТОП новини
03 червня 2020, Київ 12:04

2008 рік: «велика вода» – випробування для дамб, мостів, влади і людей


Під час повені у м.Нижнів, Тлумацький р-ну

Івано-Франківщина – Шість областей України зачепила липнева стихія. Найбільше – Івано-Франківщину, де постраждало майже півтисячі населених пунктів, майже 18 тисяч житлових будинків, сотні кілометрів доріг, берегоукріплень, мостів. Збитки перевищили 1,5 мільярди гривень. На три місяці ці регіони були оголошені зоною надзвичайної екологічної ситуації.

83-річна Ганна Швайнога з Тисмениці на долю не нарікає, хоча на старості залишилася з онукою-інвалідом – одна донька померла від раку, друга загинула під час пожежі. Хоча річечка Ворона не раз підтоплювала людські городи, такої «великої води» не пам'ятає.
«Вода за ногами йшла. Тут я дивлюся – вона ще на дорозі, то вже тут. Я ще впала, по шию у воді. На стриху спали», – згадує пані Швайнога.
Не рубати ліси, не руйнувати русла рік
До повеней на Прикарпатті звикли, тож штормовому попередженню (хто його чув, бо майже зникають з людських осель звичайні радіоприймачі) не надали значення. Такого – щоб за два дні випала двомісячна норма дощів і щоб одразу вийшли з берегів понад 8 тисяч прикарпатських рік, річечок і потічків – ніхто не сподівався. «Велика вода» залила поля і будинки, пошкодила дороги і мости, забрала життя 24 людей, серед яких семеро дітей.
Вона стала випробуванням міцності дамб і берегоукріплень, технічної готовності до таких екстремальних ситуацій – як от на область один плавтранспорт і жодного рятувально-аварійного гелікоптера.
Одразу ж екологи, науковці, рятувальники, політики пробували відповісти на запитання: чому такі великі масштаби руйнувань. Попри те, що головною причиною назвали великі опади, заговорили і про масове вирубування лісів у Карпатах, і про роботу тисяч підпільних пилорам, і про неконтрольований вивіз із русел рік гравію та піску, і про непродумане будівництво людських осель на зарінках. Багато бід від того, як господарюють українці.
Директор Інституту екології Карпат академік Михайло Голубець зазначає: «Всі лісозаготівельні технології треба змінити так, щоб максимально захистити від руйнування поверхню ґрунту. Сучасні лісозаготівельні технології, безумовно, є шкідливими, бо є великі лісосіки, тракторне тралювання. У нас, на жаль, дотепер це все було вверх ногами».
Вже після повені вийшли документи про систему оповіщення, про заборону вирубування лісів тощо. Потерпілі регіони були оголошені зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Випробування добротою і «мідними трубами»
Відбудовані хати
Від перших днів після стихійного лиха почали надходити кошти на благодійні рахунки, у тому числі й з інших областей. На подяку нові вулиці, де побудовані взамін зруйнованих стихією будинки, у Галичі називатимуться Донецька, у Петрилові Снятинського району – Київська.
Та водночас виявилося, що «випробування владою» не зміг пройти дехто з сільських чи міських голів. Хтось до збитків вирішив віднести стару дорогу чи напівзруйнований клуб, хоча води там і не було. А хтось не встояв перед спокусою найбільш постраждалими зробити себе чи своїх родичів.
Прокурорські перевірки та органи КРУ виявили незаконні виплати, завищення збитків, зайве затребування з державного бюджету коштів на ліквідацію наслідків стихійного лиха на понад 20 мільйонів гривень. За фактами зловживань порушено шість кримінальних справ.
Прокурор області Микола Гошовський наголошує: «Є, на жаль, і таке, що на біді хочуть нагріти руки. Але ми будемо відслідковувати всі ці процеси і реагувати, коли такі факти нам будуть відомі».
У когось – нові оселі, у когось – образа і скарги
Під час стихії було зруйновано 323 будинки. 75 із них відбудовували за державний кошт. Майже порівну – на старому місці, замість поваленого і на новому, подалі від води. У встановлені терміни не вклалися лише у Галичі. Подарунками на новосілля стали холодильники, миючі засоби, кухонні набори тощо.
Чи будуть у нових помешканнях інші постраждалі, та ще й в умовах фінансово-економічної кризи, чи встигли висохнути ті будтвоі, де довго стояла вода, – питання швидше риторичні. Голова обласної держадміністрації Микола Палійчук каже, що компенсація за втрачені будинки виплачена.
«Люди, які брали компенсацію коштами, це було виключно їхнє рішення. Там є різні категорії. Дехто пішов жити до дітей. І частина людей, які виявили бажання будувати самостійно, ми їм дали можливість купити будівельні матеріали, ліс за цінами собівартості. І відслідковуємо такі будівництва, особливо там, де є старші люди», – зазначає голова облдержадміністрації.
Ганна Швайнога отримала 30 тисяч гривень компенсації. Та на все їх не вистачило. Встановила пластикові вікна, заробила тріщини у стінах, у двох кімнатах зривала і замінювала підлоги, а в третій вже не змогла. Ліжко розсипалося, то ж спить на підлозі. Залишилось ще 5 тисяч гривень, але 3 тисячі на диван шкода. Уціліли крісло, стіл, а телевізор не встигла врятувати. Ганна Швайнога каже, що мусить економно витрачати гроші.
Про це мало говорять, але «велика вода», точніше, гроші на подолання збитків від неї, посварили людей: рахують, скільки кому перепало компенсації чи гуманітарної допомоги, нарікають на зловживання тих, хто це ділив і встановлював категорії. Незгода з категорією – найчастіші скарги. Люди вважають, що їм несправедливо нарахували компенсацію за добротніші, цегляні будинки. Протестуючи, у Галичі перекривали міст через Дністер.
На це ж нарікають і мешканці Дубівців. «Були хати глиняні, що розвалилися, бо глину вода розмиває. А ті люди, що будували цілий вік, що старалися, без їди, без усього жили, з копійки побудували хату – бо то цегляна хата. Вона вистояла, але що з неї буде? Ми всі обурені, ціле село. Як я по подвір’ю своєму лодкою плила і кури на вишці були, потопилися, під підлогами всюди вода. П’ять суток вода була», – каже мешканка Дубівців.
У 2009 році продовжаться відновлювальні роботи на мостах, дорогах, дамбах, берегоукріпленнях. Важливо зробити їх такими, аби встояли перед черговою стихією. А на весну, коли в горах почне танути сніг, науковці прогнозують нові зсуви.
(Івано-Франківщина –Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Галина Добош

    Радіо Свобода співпрацюю з 2007 року. Власкор по Івано-Франківській області. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG