Західна Україна оговтується від повені. На Буковині, де стихія пошкодила понад 5 тисяч людських осель та повністю зруйнувала більше ніж 600, уже почали відбудовувати людям житло. Всього по області будується майже три десятка осель. А на Прикарпатті відновлювати зруйновані будинки ще не починали, хоча місцева влада обіцяє до холодів забезпечити людей дахом над головою. Наскільки реально за кілька місяців побудувати селянам будинки? Чи достатньо коштів виділяє влада? Чи справедливо вони розподіляються між потерпілими і хто намагається нагріти на цьому руки?
Івано-Франківщина
220 прикарпатських родин втратили житло під час стихійного лиха. Помешкання понад трьох з половиною тисяч потребують капітального ремонту. Найбільше таких будинків – у Галицькому, Снятинському і Тисменицькому районах. Селянам вже виплатили 30 мільйонів гривень грошової допомоги. Люди, які втратили житло, живуть у сусідів, родичів та знайомих.
Влада обіцяє до холодів збудувати житло, каже голова обласної ради Ігор Олійник. «Важливо, щоб люди мали де жити, було тепло, електроенергія».
Наразі чекають типових проектів і грошей на будівництво. Дехто висловлює сумніви, чи реально освоїти такі великі кошти за короткий термін. Інші переконують, що будівельних бригад буде багато, допоможуть й інші області. Загалом відбудовуватимуть близько 150 будинків, решта людей хочуть одержати компенсації.
Навколо поділу потерпілих на категорії уже виникають конфлікти. Приміром, коли на зруйновані будинки висувають права родичі, які не жили в селі. Несправедливим вважають і те, що віднесених спершу до другої категорії, тепер переводять до третьої. Така ситуація в селі Дубівці Галицького району, яке 5 днів було під водою. Кілька сотень родин «понижено» в категорії, серед них і родина пані Ольги. «Були хати глиняні, що розвалилися, бо глину вода розмиває. А ті люди, що будували цілий вік, що старалися, без їди, без усього жили, з копійки побудували хату цегляну. Вона вистояла, але що з неї буде? За 5 тисяч ми нічого не можемо зробити в хатах. 50 гривень за квадратний метр дають підлоги. Хто за 50 гривень підлогу зробить? Та то лише на цвяхи стільки треба», – жаліється жінка..
Нарікають люди й на те, що при визначенні збитків є поділ на «своїх» і всіх інших. Правоохоронці повідомляють про випадки корупції, щоправда не називаючи конкретних прізвищ і точних адрес. Кажуть, що один зі сільських голів за кожне оформлення акту про збитки хотів по 250 гривень. В іншому селі за знищені негодою посіви нарахували мільйон гривень. Після перерахунку сума зменшилася на 350 тисяч гривень. Або дали кошторис на ремонт дороги, де великої води і не було.
Чернівецька область
У селі Чорногузи Вижницького району Чернівецької області, де велика вода повністю зруйнувала 20 людських хат, вже залили перші фундаменти. Будівельники запевняють, що сучасні технології дозволять скоротити термін будівництва, і що до Нового року люди поселяться у свої нові будинки. Поки що, зі слів начальника управління капітального будівництва ОДА Івана Дякона, спеціалістів в регіоні вистачає, хати людям відбудовуватимуть майже 3 тисячі будівельників.
Тим людям, які захотіли будуватися самотужки, держава виплачує від 50 до 120 тисяч гривень, в залежності від потреб. Як зазначила начальник головного управління фінансів Чернівецької ОДА Єлизавета Пушко-Цибуляк , спонсори та інші регіони держави допомагають також грошима та будівельними матеріалами. Тільки грошова допомога від них складає понад 9 мільйонів гривень. Першочергову допомогу від уряду в розмірі 10,7 мільйонів гривень буковинці вже отримали. Зараз закінчують виплату вже другої допомоги. Із понад 5 тисяч постраждалих її сьогодні отримали вже майже 3 тисячі. Процес виплати, за словами Єлизавети Пушко-Цибуляк, ускладнюється тим, що категорії потерпілих щодня можуть змінюватися, адже там, де вчора ще стояла хата, сьогодні з відходом води глиняні садиби валяться, і господарі потребують, вже грошей не для капітального ремонту, а для будівництва нової хати.
У селах Новоселицького району є люди, які не захотіли залишати рідного подвір’я і не переселилися, зараз живуть у господарських приміщеннях, свинарниках, курниках, на сіні. Для цих людей розпочнуть будувати житло вже за декілька днів, говорить начальник управління капітального будівництва ОДА Іван Дякон. Зараз тут ще розбирають повалені людські оселі й готують будівельній майданчики.
Львівщина
Два тижні стояла вода у селі Гірське Миколаївського району, що на Львівщині. Якби не безгосподарність влади, тобто, якби свого часу були би збудовані належні дамба і шлюзи, то такої біди від повені не було б, вважають селяни.
70-річна Анна Максимів розповідає, що, коли вода почала підходити аж до метра, вона просто втекла з будинку, залишивши усе. Літня жінка не могла дивитись, як велика вода руйнує її хату. Лише два дні тому жінка повернулась і побачила увесь жах. Усю дерев’яну підлогу у хаті, яку поставила 3 роки тому, потрібно міняти, стіни перебілювати. У хаті з’явився грибок.
Щороку жінка страхувала свою хату, а напередодні повені, коли селом ходила страховий агент, її вдома не було. Жінка отримує 700 гривень пенсії, держава виплатила постраждалій від повені дві з половиною тисяч гривень. Цього навіть не вистачить, щоб купити дошки на підлогу, не кажучи про якісь меблі чи фарбу, або ж продукти на зиму, адже увесь врожай на городі знищений. Тому жінка з сумом жартує: «То хіба на горілку пиякові на тиждень, а треба вапняку, цементу. А така ж була файна морква, цибуля… все пішло».
Чи отримає жінка ще якісь гроші, вона не знає. Приходила комісія і щось там писала, обдивлялась будинок і все. Лише кілька днів тому, на вимогу працівників МНС, приїжджала санітарна служба і наклеїла на колодязях оголошення, що воду пити не можна. Воду людям привозять через день, а з продуктів за увесь час видали по 2 банки тушонки, тоді, коли приїжджала прем’єр-міністр. Селяни не мають чим годувати і поїти худобу.
Щодня влада звітує про якусь зроблену роботу для потерпілих, скажімо, відбудований міст, ЗМІ розповідають про допомогу потерпілим. Але нині селянам допомагають лише еменесники, які викачують воду з пивниць та криниць. Якщо у Гірському не зроблять належної дамби зі шлюзами, то повінь може повторитись.
Біда не буває чужою
69 мільйонів гривень – така загальна вартість збитків на території однієї лише Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, каже її голова Василь Онотчак.
«Було виплачено компенсацію трьом особам по 50 тисяч, це ті, які постраждали найбільше, в яких знищені будинки. 78 людям третьої категорії виплатили по 5 тисяч. 64 тони цементу ми розподілили по населених пунктах», – розповів Василь Онотчак .
Постраждалим допомагає не лише влада, але й благодійні організації та волонтери. Координатор доставки гуманітарної допомоги в Івано-Франківській області Мар'яна Олексин каже, що волонтери часом зустрічають недовіру і навіть ворожнечу з боку місцевої влади. Але вони, як представники благодійної організації лише постачають людям продукти, одяг, меблі, постільну білизну. На жаль, волонтерів не вистачає. Санітарний стан води жахливий. Багато колодязів треба очищувати, а також шукати артезіанську воду. За словами Мар’яни Олексин, зараз просто необхідно укріпити дамби, бо Прикарпаття має особливість – осінні повені.
Івано-Франківщина
220 прикарпатських родин втратили житло під час стихійного лиха. Помешкання понад трьох з половиною тисяч потребують капітального ремонту. Найбільше таких будинків – у Галицькому, Снятинському і Тисменицькому районах. Селянам вже виплатили 30 мільйонів гривень грошової допомоги. Люди, які втратили житло, живуть у сусідів, родичів та знайомих.
Влада обіцяє до холодів збудувати житло, каже голова обласної ради Ігор Олійник. «Важливо, щоб люди мали де жити, було тепло, електроенергія».
Наразі чекають типових проектів і грошей на будівництво. Дехто висловлює сумніви, чи реально освоїти такі великі кошти за короткий термін. Інші переконують, що будівельних бригад буде багато, допоможуть й інші області. Загалом відбудовуватимуть близько 150 будинків, решта людей хочуть одержати компенсації.
Навколо поділу потерпілих на категорії уже виникають конфлікти. Приміром, коли на зруйновані будинки висувають права родичі, які не жили в селі. Несправедливим вважають і те, що віднесених спершу до другої категорії, тепер переводять до третьої. Така ситуація в селі Дубівці Галицького району, яке 5 днів було під водою. Кілька сотень родин «понижено» в категорії, серед них і родина пані Ольги. «Були хати глиняні, що розвалилися, бо глину вода розмиває. А ті люди, що будували цілий вік, що старалися, без їди, без усього жили, з копійки побудували хату цегляну. Вона вистояла, але що з неї буде? За 5 тисяч ми нічого не можемо зробити в хатах. 50 гривень за квадратний метр дають підлоги. Хто за 50 гривень підлогу зробить? Та то лише на цвяхи стільки треба», – жаліється жінка..
Нарікають люди й на те, що при визначенні збитків є поділ на «своїх» і всіх інших. Правоохоронці повідомляють про випадки корупції, щоправда не називаючи конкретних прізвищ і точних адрес. Кажуть, що один зі сільських голів за кожне оформлення акту про збитки хотів по 250 гривень. В іншому селі за знищені негодою посіви нарахували мільйон гривень. Після перерахунку сума зменшилася на 350 тисяч гривень. Або дали кошторис на ремонт дороги, де великої води і не було.
Чернівецька область
У селі Чорногузи Вижницького району Чернівецької області, де велика вода повністю зруйнувала 20 людських хат, вже залили перші фундаменти. Будівельники запевняють, що сучасні технології дозволять скоротити термін будівництва, і що до Нового року люди поселяться у свої нові будинки. Поки що, зі слів начальника управління капітального будівництва ОДА Івана Дякона, спеціалістів в регіоні вистачає, хати людям відбудовуватимуть майже 3 тисячі будівельників.
Тим людям, які захотіли будуватися самотужки, держава виплачує від 50 до 120 тисяч гривень, в залежності від потреб. Як зазначила начальник головного управління фінансів Чернівецької ОДА Єлизавета Пушко-Цибуляк , спонсори та інші регіони держави допомагають також грошима та будівельними матеріалами. Тільки грошова допомога від них складає понад 9 мільйонів гривень. Першочергову допомогу від уряду в розмірі 10,7 мільйонів гривень буковинці вже отримали. Зараз закінчують виплату вже другої допомоги. Із понад 5 тисяч постраждалих її сьогодні отримали вже майже 3 тисячі. Процес виплати, за словами Єлизавети Пушко-Цибуляк, ускладнюється тим, що категорії потерпілих щодня можуть змінюватися, адже там, де вчора ще стояла хата, сьогодні з відходом води глиняні садиби валяться, і господарі потребують, вже грошей не для капітального ремонту, а для будівництва нової хати.
У селах Новоселицького району є люди, які не захотіли залишати рідного подвір’я і не переселилися, зараз живуть у господарських приміщеннях, свинарниках, курниках, на сіні. Для цих людей розпочнуть будувати житло вже за декілька днів, говорить начальник управління капітального будівництва ОДА Іван Дякон. Зараз тут ще розбирають повалені людські оселі й готують будівельній майданчики.
Львівщина
Два тижні стояла вода у селі Гірське Миколаївського району, що на Львівщині. Якби не безгосподарність влади, тобто, якби свого часу були би збудовані належні дамба і шлюзи, то такої біди від повені не було б, вважають селяни.
70-річна Анна Максимів розповідає, що, коли вода почала підходити аж до метра, вона просто втекла з будинку, залишивши усе. Літня жінка не могла дивитись, як велика вода руйнує її хату. Лише два дні тому жінка повернулась і побачила увесь жах. Усю дерев’яну підлогу у хаті, яку поставила 3 роки тому, потрібно міняти, стіни перебілювати. У хаті з’явився грибок.
Щороку жінка страхувала свою хату, а напередодні повені, коли селом ходила страховий агент, її вдома не було. Жінка отримує 700 гривень пенсії, держава виплатила постраждалій від повені дві з половиною тисяч гривень. Цього навіть не вистачить, щоб купити дошки на підлогу, не кажучи про якісь меблі чи фарбу, або ж продукти на зиму, адже увесь врожай на городі знищений. Тому жінка з сумом жартує: «То хіба на горілку пиякові на тиждень, а треба вапняку, цементу. А така ж була файна морква, цибуля… все пішло».
Чи отримає жінка ще якісь гроші, вона не знає. Приходила комісія і щось там писала, обдивлялась будинок і все. Лише кілька днів тому, на вимогу працівників МНС, приїжджала санітарна служба і наклеїла на колодязях оголошення, що воду пити не можна. Воду людям привозять через день, а з продуктів за увесь час видали по 2 банки тушонки, тоді, коли приїжджала прем’єр-міністр. Селяни не мають чим годувати і поїти худобу.
Щодня влада звітує про якусь зроблену роботу для потерпілих, скажімо, відбудований міст, ЗМІ розповідають про допомогу потерпілим. Але нині селянам допомагають лише еменесники, які викачують воду з пивниць та криниць. Якщо у Гірському не зроблять належної дамби зі шлюзами, то повінь може повторитись.
Біда не буває чужою
69 мільйонів гривень – така загальна вартість збитків на території однієї лише Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, каже її голова Василь Онотчак.
«Було виплачено компенсацію трьом особам по 50 тисяч, це ті, які постраждали найбільше, в яких знищені будинки. 78 людям третьої категорії виплатили по 5 тисяч. 64 тони цементу ми розподілили по населених пунктах», – розповів Василь Онотчак .
Постраждалим допомагає не лише влада, але й благодійні організації та волонтери. Координатор доставки гуманітарної допомоги в Івано-Франківській області Мар'яна Олексин каже, що волонтери часом зустрічають недовіру і навіть ворожнечу з боку місцевої влади. Але вони, як представники благодійної організації лише постачають людям продукти, одяг, меблі, постільну білизну. На жаль, волонтерів не вистачає. Санітарний стан води жахливий. Багато колодязів треба очищувати, а також шукати артезіанську воду. За словами Мар’яни Олексин, зараз просто необхідно укріпити дамби, бо Прикарпаття має особливість – осінні повені.
