Про зустрічі Олега Дубини та Олексія Міллера, спершу в Москві в ніч на четвер, потім уже вдень у Брюсселі, відомо мало що – крім того, що вони ще не дали прориву. Говорили й про те, що ввечері в четвер вони зустрічатимуться ще раз, знову в Москві. Принаймні, за повідомленнями, обидва вирушили з Брюсселя до Москви в одному літаку.
Іще перед брюссельською зустріччю з Міллером Дубина, виступаючи в четвер у Європарламенті, розповів: «Перше, що ми обговорювали вчора в Москві, це було прохання української сторони, це не умова, – ми хотіли, щоб було терміново відновлене постачання російського газу до Європи. Україна на себе бере зобов’язання, що весь газ, який зайде на територію України, буде протранспортований, і на західному кордоні ми віддамо весь обсяг газу».
І про другу менш як за добу зустріч двох чільних газовиків, яка відбулася просто в одній із кімнат у Європарламенті, відомо не більше. Навіть її обставини сторони подають зовсім по-різному. У «Нафтогазі» її спершу анонсували, потім оголосили про скасування на вимогу російської сторони, потім заявили, що російська сторона таки попросила про зустріч. «Газпром» же заявляє, що зустріч не скасовував, бо й не планував її, а відбулась вона, мовляв, цілком випадково, коли шляхи обох керівників у будинку Європарламенту перетнулися.
Хто відповідальний за технологічний газ?
Але Олег Дубина, говорячи про свою обіцянку транзитувати на Захід увесь поданий із Росії газ, при цьому нагадав: «Але для того, щоб існувала газотранспортна система і щоб вона могла працювати, вона на себе бере певний обсяг газу, від якого працюють і компресорні станції, і взагалі все обладнання. Тому ми хотіли б, щоб ви зрозуміли, що, коли виконується транзит російського газу до Європи, є певний обсяг технологічного газу, який на сьогоднішній день повинен бути використаний для того, щоб газ дійшов до Європи».
Саме щоденне «зникнення» цього технологічного газу, щоразу по 21 мільйону кубометрів на добу, і видавав російський «Газпром» за «крадіжки» газу українською стороною.
Проте і тут не все так просто. Керівник Директорату з питань безпеки постачання енергоносіїв і енергетичних ринків Єврокомісії Гайнц Гільбрехт заявляє, що за контрактом на транзит газу між «Газпромом» і «Нафтогазом» відповідальність за надання цього технологічного газу лягає на Україну.
Щоправда, це думка європейського урядовця. Чия рація насправді, не дуже ясно.
Ні «Газпром», звинувачуючи Україну в «крадіжках», ні «Нафтогаз», заявляючи, що газ законно використаний на технологічні потреби, не згадують, на підставі яких документів так твердять.
А Олег Дубина прямо заявив у Брюсселі: «Нафтогаз» транспортуватиме російський газ до Європи за умови, що Росія «поновить постачання і надаватиме технологічний газ для української газотранспортної системи».
Поки постачання поновлять, на півдні Європи мерзнуть
«Газпром» тим часом обіцяє поновити перерване ним постачання газу до Європи територією України, коли на прикордонні газовимірювальні станції прибудуть європейські спостерігачі, заявив Олексій Міллер перед тим, як повертатися до Москви з Брюсселя, де і він, і Олег Дубина викладали свої позиції європарламентарям.
Очікують, що ці спостерігачі зможуть прибути до Росії, на території якої розташовані ці станції, і на центральний диспетчерський пункт «Укртрансгазу» під Бояркою, на Київщині, за пару днів.
Іншої участі ЄС наразі конкретно не планують, тільки вимагають від Росії й України владнати суперечку, каже голова Європарламенту Яцек Саріюш-Вольський: «Цей комерційний диспут, як ми до нього й ставилися від самого початку, перетворився на серйозну кризу з енергетичною безпекою. Більш як половина країн-членів ЄС уже занепокоєна й потерпає».
Найбільше потерпає Болгарія, майже цілком залежна саме від російського газу, що надходить через Україну. Там зупиняються підприємства, яким бракує газу, закриваються установи, які нема чим опалювати, а в холодних помешканнях людям нема куди дітися. Розлючені болгари, не розбираючись, хто винен, провели в четвер біля посольства України в Софії демонстрацію з гаслами «Ми не заручники» і звинуваченнями на адресу і України, і Росії в «газовому тероризмі».
Так само тяжко бідує й Боснія, яка не має ніяких резервів газу. Люди пригадують часи відносно недавньої боснійської війни і йдуть рубати дрова.
(Прага – Київ)
