Ранок, температура близько нуля, морози, що набрали силу під час новорічних свят, відступили. Але, незважаючи на те, що крига скресає, кількість охочих впіймати рибку (велику і маленьку) не зменшується.
На неміцній кризі протоки між Русанівським каналом та власне Дніпром – просто натовп. Рибалять і поодинці, й цілими компаніями, забувши, що ополонки треба робити на відстані 5-6 метрів одна від одної. Майже всі рибалки вдягнуті в плямисте «хакі», мають із собою залізні ящики, на яких і сидять, а також спеціальні палиці (пешні) чи льодобури для пробивання лунок у кризі. Киянин Сергій ходить на зимову рибалку вже років 10. Тож про необхідне спорядження знає, мабуть, усе. «Вдягатися треба не дуже тепло, щоб було вільно. Як мороз мінус 15, я вдягаю ватяні штани. Беру із собою пешню – палицю або бур. Також є спеціальний ящик, в який вкладають снасті, вудочки, приманки і вловлену рибу. На ньому і сидіти зручно».
Біля берегів – крига підтанула. Це майже нікого не зупиняє. Деякі сміливці ловлять рибу прямо за пару метрів від незамерзлих прогалин - вимоїн. Сергій говорить, що провалитися боїться. «Треба завжди мотузку довгу мати і санчата. Якщо людина провалиться, маючи мотузку від санчат у руці , її можна врятувати.
Лід не тане так швидко, як замерзає. Так що можна не боятися особливо».
А от Микола Пилипович на власному досвіді переконався, що ризик справді є. Тепер уся сім’я завзятого рибалки проти прогулянок кригою. «Оскільки я провалювався під лід, то знаю, який це ризик. Тепер не ходжу туди, де сильна течія. Щоб ходити на зимову рибалку, треба бути дуже уважною людиною».
Зимова риболовля є в Україні досить популярною і в гонитві за уловом рибалки забувають іноді про все. Про це каже і представник Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України Ігор Кроль. «Лише на київських водоймах сотні рибалок ловлять рибу, а що на Київському морі, Кременчуцькому водосховищі, на Азовському, Чорному морях… Рибалок на крижинах відносить від берега. Минулого тижня евакуйовували з крижини 70 чоловіків, які ловили там рибу».
Якщо похід на річку взимку справді завершився не багатим уловом, а падінням у воду, як врятуватися? Якими мають бути оптимальні дії самого потопаючого? Ось які поради дає Ігор Кроль: «Треба намагатися вистрибнути, перевернутися на спину і перекочуватися. Бо, якщо людина руками хапається за край криги, то крига буде обламуватися. Намагатися скинути важкий одяг, який намокнувши, тягне людину на дно. А на риболовлю завжди треба брати мотузку метрів 10-15, яку можна кинути людині, щоб урятувати».
Зимова риболовля – таке ж цікаве захоплення, як і полювання, або, наприклад, філателія, констатує психолог Тетяна Чепова. Інша річ, що будь-яке хобі має бути адекватним і позбавленим безглуздого ризику. «Якщо люди йдуть рибалити, коли це небезпечно для здоров’я або навіть для життя, то це вже називається безвідповідальністю. Вони не думають про наслідки, про те, до чого це може призвести і потрапляють у скрутні ситуації».
А у письменника і видавця Дмитра Капранова зимові рибалки викликають орнітологічні й філософські асоціації. «Їдеш на машині, бачиш з берега постаті. Для нас вони, як пінгвіни, купою стоять… Просто образ живої природи».
Брати Капранови впевнені: щоб бути зимовим рибалкою, треба стати філософом. «Треба ж витримати стільки часу, майже не говорячи між собою… Це філософи екстра-класу!»
На неміцній кризі протоки між Русанівським каналом та власне Дніпром – просто натовп. Рибалять і поодинці, й цілими компаніями, забувши, що ополонки треба робити на відстані 5-6 метрів одна від одної. Майже всі рибалки вдягнуті в плямисте «хакі», мають із собою залізні ящики, на яких і сидять, а також спеціальні палиці (пешні) чи льодобури для пробивання лунок у кризі. Киянин Сергій ходить на зимову рибалку вже років 10. Тож про необхідне спорядження знає, мабуть, усе. «Вдягатися треба не дуже тепло, щоб було вільно. Як мороз мінус 15, я вдягаю ватяні штани. Беру із собою пешню – палицю або бур. Також є спеціальний ящик, в який вкладають снасті, вудочки, приманки і вловлену рибу. На ньому і сидіти зручно».
Біля берегів – крига підтанула. Це майже нікого не зупиняє. Деякі сміливці ловлять рибу прямо за пару метрів від незамерзлих прогалин - вимоїн. Сергій говорить, що провалитися боїться. «Треба завжди мотузку довгу мати і санчата. Якщо людина провалиться, маючи мотузку від санчат у руці , її можна врятувати.
Лід не тане так швидко, як замерзає. Так що можна не боятися особливо».
А от Микола Пилипович на власному досвіді переконався, що ризик справді є. Тепер уся сім’я завзятого рибалки проти прогулянок кригою. «Оскільки я провалювався під лід, то знаю, який це ризик. Тепер не ходжу туди, де сильна течія. Щоб ходити на зимову рибалку, треба бути дуже уважною людиною».
Зимова риболовля є в Україні досить популярною і в гонитві за уловом рибалки забувають іноді про все. Про це каже і представник Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України Ігор Кроль. «Лише на київських водоймах сотні рибалок ловлять рибу, а що на Київському морі, Кременчуцькому водосховищі, на Азовському, Чорному морях… Рибалок на крижинах відносить від берега. Минулого тижня евакуйовували з крижини 70 чоловіків, які ловили там рибу».
Якщо похід на річку взимку справді завершився не багатим уловом, а падінням у воду, як врятуватися? Якими мають бути оптимальні дії самого потопаючого? Ось які поради дає Ігор Кроль: «Треба намагатися вистрибнути, перевернутися на спину і перекочуватися. Бо, якщо людина руками хапається за край криги, то крига буде обламуватися. Намагатися скинути важкий одяг, який намокнувши, тягне людину на дно. А на риболовлю завжди треба брати мотузку метрів 10-15, яку можна кинути людині, щоб урятувати».
Зимова риболовля – таке ж цікаве захоплення, як і полювання, або, наприклад, філателія, констатує психолог Тетяна Чепова. Інша річ, що будь-яке хобі має бути адекватним і позбавленим безглуздого ризику. «Якщо люди йдуть рибалити, коли це небезпечно для здоров’я або навіть для життя, то це вже називається безвідповідальністю. Вони не думають про наслідки, про те, до чого це може призвести і потрапляють у скрутні ситуації».
А у письменника і видавця Дмитра Капранова зимові рибалки викликають орнітологічні й філософські асоціації. «Їдеш на машині, бачиш з берега постаті. Для нас вони, як пінгвіни, купою стоять… Просто образ живої природи».
Брати Капранови впевнені: щоб бути зимовим рибалкою, треба стати філософом. «Треба ж витримати стільки часу, майже не говорячи між собою… Це філософи екстра-класу!»
| Чим є, на Ваш погляд, риболовля взимку? | |
 | Микола, будівельник: Це, звичайно, хобі. Але таке хобі, що просто неможливо відмовитися від нього. |
 | Олена, студентка: Я вважаю, що це дуже хороший спосіб відпочинку. Не думаю, що ці люди дивні. Я й сама подумую, чи не спробувати половити рибу зимою. |
 | Ярослав, студент: У наш час це також можливість додати продуктів до столу для тих, у кого достаток нижче середнього. Ну, а для більшості - це задоволення. Хоча я не ризикую взимку, лише в теплу пору року рибалю. |
 | Тамара, пенсіонерка: Не дуже нормальні люди, які в плюсову температуру виходять на лід рибу ловити! |
 | Микола, пенсіонер: Це прекрасний відпочинок, задоволення! Який там ризик! Я провалювався під лід, але знав, як врятуватися. |
