Британські дослідники кажуть, що результати дослідження мають стати попередженням для країн, які починають широкомасштабні ринкові реформи. Висновки оприлюднили у медичному журналі Lancet у режимі он-лайн. Було вивчено рівень смертності серед чоловіків працездатного віку в 25 посткомуністичних країнах Східної Європи та колишнього Радянського Союзу в період 1989 – 2002 років. З’ясувалося, що близько мільйона чоловіків працездатного віку померло там через шок політики масової приватизації.
Британці визначили, що, зокрема, у країнах, які вдалися до так званої «шокової терапії», пересічний рівень смертності зріс на 13 відсотків.
Вчений Оксфордського університету Дейвід Стаклер, який очолював дослідницьку групу, зазначає: «Під час переходу до капіталізму відбулася одна з найбільших криз зі смертністю у мирний час. За даними ООН, на початку 1990-х років сталося три мільйони смертних випадків, яких можна було уникнути. Це було загадкою для сфери громадського здоров’я. Ніхто не очікував, що, зокрема, аж стільки працездатних чоловіків помре у зв’язку із переходом до капіталізму. Наше дослідження показує, що цих випадків смерті не лише можна було уникнути, але що їх можна пов’язати зі специфічною стратегією – рішучим і швидким переходом від соціалізму до будівництва капіталізму».
Масове безробіття стало причиною стресів і депресії…
Один із авторів – Мартін МакКі зазначає, що попередні дослідження демонстрували, що одним із пояснень сплеску смертності було отруєння алкоголем. Серед інших чинників – паління, погане харчування, руйнування інфраструктури охорони здоров’я, яку надавали за комунізму підприємства своїм працівникам. Згідно із дослідженням, швидка приватизація призвела до масового безробіття, що стало причиною стресів і депресії, а це, в свою чергу, призвело до зростання алкоголізму та погіршення стану здоров’я.
Дослідження визначило, що деякі країни, де соціальні мережі були розвиненими, витримали той бурхливий період краще, ніж інші. Там, де понад 45 відсотків населення було членом якоїсь соціальної інституції, як от церква або профспілки, масова приватизація не призвела до росту смертності.
Натомість найбільш враженими виявилися Росія, Казахстан, Латвія, Литва та Естонія, де рівень безробіття зріс утричі, а смертність серед чоловіків у період 1991-94 років зросла на 42 відсотки. Країни ж, що стали на шлях більш поступових змін і переходили до вільного ринку, спершу створюючи відповідні інституції, дали собі раду краще. Найуспішнішими були Албанія, Хорватія, Чеська Республіка, Польща і Словенія. У всіх цих країнах рівень безробіття зріс лише на 2 відсотки, а рівень смертності серед чоловіків упав на 10 відсотків. І це незважаючи на те, що Хорватія в цей час була у стані війни.
(Лондон – Прага – Київ)
Британці визначили, що, зокрема, у країнах, які вдалися до так званої «шокової терапії», пересічний рівень смертності зріс на 13 відсотків.
Вчений Оксфордського університету Дейвід Стаклер, який очолював дослідницьку групу, зазначає: «Під час переходу до капіталізму відбулася одна з найбільших криз зі смертністю у мирний час. За даними ООН, на початку 1990-х років сталося три мільйони смертних випадків, яких можна було уникнути. Це було загадкою для сфери громадського здоров’я. Ніхто не очікував, що, зокрема, аж стільки працездатних чоловіків помре у зв’язку із переходом до капіталізму. Наше дослідження показує, що цих випадків смерті не лише можна було уникнути, але що їх можна пов’язати зі специфічною стратегією – рішучим і швидким переходом від соціалізму до будівництва капіталізму».
Масове безробіття стало причиною стресів і депресії…
Один із авторів – Мартін МакКі зазначає, що попередні дослідження демонстрували, що одним із пояснень сплеску смертності було отруєння алкоголем. Серед інших чинників – паління, погане харчування, руйнування інфраструктури охорони здоров’я, яку надавали за комунізму підприємства своїм працівникам. Згідно із дослідженням, швидка приватизація призвела до масового безробіття, що стало причиною стресів і депресії, а це, в свою чергу, призвело до зростання алкоголізму та погіршення стану здоров’я.
Дослідження визначило, що деякі країни, де соціальні мережі були розвиненими, витримали той бурхливий період краще, ніж інші. Там, де понад 45 відсотків населення було членом якоїсь соціальної інституції, як от церква або профспілки, масова приватизація не призвела до росту смертності.
Натомість найбільш враженими виявилися Росія, Казахстан, Латвія, Литва та Естонія, де рівень безробіття зріс утричі, а смертність серед чоловіків у період 1991-94 років зросла на 42 відсотки. Країни ж, що стали на шлях більш поступових змін і переходили до вільного ринку, спершу створюючи відповідні інституції, дали собі раду краще. Найуспішнішими були Албанія, Хорватія, Чеська Республіка, Польща і Словенія. У всіх цих країнах рівень безробіття зріс лише на 2 відсотки, а рівень смертності серед чоловіків упав на 10 відсотків. І це незважаючи на те, що Хорватія в цей час була у стані війни.
(Лондон – Прага – Київ)
