Доступність посилання

ТОП новини
14 листопада 2019, Київ 23:19

Литовські та українські науковці видали книгу про спільну історію


Книга «Україна: литовська доба 1320 – 1569»

Київ – Вільнюс – Днями у київському видавництві «Балтія-Друк» побачила світ перша книга-розвідка «Україна: литовська доба 1320 – 1569», присвячена періоду Великого князівства Литовського в українській історії. Презентація видання, створеного дослідниками двох держав, відбулася 29 січня у заповіднику «Софія Київська». Чим так зацікавила науковців і уряди України і Литви та епоха?

Період XIV-XVI століть цікавий передусім тим, що в той час за активної участі литовського народу Україна фактично була врятована від монголо-татарської навали. Окрім того, як свідчать нещодавно віднайдені тексти українсьо¬-литовських угод, Київ, Кам’янець-Подільський, Переяслав, Чернігів та інші міста приєднувалися до Князівства Литовського як рівні, на правах конфедерації, і понад 200 років зберігали автономію. У той період закладалися основи української державності, писемності й культури, запевняють учені.

Не дивно, що в радянський час цю добу не досліджували. Презентована сьогодні книга «Україна: литовська доба 1320 – 1569» є перша в своєму роді.

Посол Литви в Україні Альгірдас Кумжа зазначив: «Починаючи з XIV століття існувала така держава: Велике князівство литовське. І зараз ми, литовці, та й українці, я гадаю, радіємо, що маємо змогу досліджувати ту добу, що з’явилася така книга, за фінансової та організаційної підтримки посольства Литви в Україні. Ця книга буде корисна всім: і литовцям, і українцям, яким небайдужа наша історія. Готуючи книгу, науковці досліджували ту добу і знайшли багато цікавого».


Історики відновили вигляд зруйнованих українсько-литовських фортець

Багато знахідок, а саме документи, фото музейних експонатів, старовинні портрети – публікуються вперше. У їх пошуках литовські та українські історики дослідили фонди музеїв та бібліотек близько 50-ти міст і містечок обох держав, опрацювали понад 300 документів тої доби.

Із поміж іншого, науковці практично з нуля відтворили вигляд кількох тодішніх фортець, яких зараз вже не існує. Про одну з них розповіів історик, директор громадського музею Замкова гора Сергій Климовський: «Свою назву Замкова гора у Києві отримала від замку, що там існував. Після зруйнування Києва Батиєм кияни заснували там свої укріплення. Князів, як відомо, на той час не було, і це була громадська ініціатива для захисту від ординських набігів. Згодом до Києва прибуває литовський князь Володимир Ольгердович, який розміщує свою резиденцію та монетний двір на Замковій горі. Його наступники, зокрема великий князь Вітовт, розбудовують і укріплюють Київський Замок».

Ця фортеця два століття захищала киян від ординських набігів. А найцікавіше, що українські історики за підтримки посольства Литви планують найближчим часом відновити її на тому ж місці та створити музей під відкритим небом.

Українців запросили до Вільнюса вивчати їх вплив на Литву

Учасники спільного книжкового проекту кажуть, що зупинятися на досягнутому не збираються. Співавтор книги, один із десяти найвідоміших людей Литви, професор Вільнюського університету історик Альфредас Бумблаускас заявив, що Україна багато зробила для історії Литви, тож настав час взаємності. Він запросив київських істориків до Вільнюса, – готувати видання про Українську добу в історії Литви. У той час було велике взаємопроникнення культур: українські князі острозькі залишили литовській столиці чимало пам’яток архітектури. В їх числі, імовірно – легендарна Остра Брама у Вільнюсі.

Вплив спільного історичного періоду відчувається і досі. На презентації пригадали цікавий випадок: у 1990 розі Литва проголосила незалежність від Росії, у відповідь на що радянський уряд оголосив їй економічну та транспортну блокаду. Литовський сейм чекав реакції європейських держав, але вони не поспішали визнавати суверенітет. Тоді українські міста, які свого часу розбудовували литовські князі, відправили дружній країні листи підтримки та гуманітарну допомогу. Зокрема, міська рада Кам’янця доправила до Вільнюса автобус із хлібом, ковбасою, і місцевим народним хором – моральна підтримка ніколи не завадить! І лише після цього європейські країни визнали незалежність Литви. На сьогодні світові політологи говорять про нову геополітичну вісь: «Литва – Білорусь – Україна». За їх словами, об’єднавши зусилля, ці країни, знову зможуть грати вирішальну роль у Європі.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

Дивитись коментарі (2)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG