Якби нам важко не було, ми завжди маємо бачити «світло в кінці тунелю» й уперто рухатися вперед. Таким простий і універсальний спосіб виживання в умовах кризи пропонують українські світила психіатрії.
І відчувати страх, і сумніватися в собі, і бути пригніченим від втрати роботи – це нормальна реакція людини на кризову ситуацію. Ненормальним є лише бажання інших спекулювати на цих настроях, вважає Головний позаштатний психіатр Міністерства охорони здоров'я України Ірина Пінчук.
Вона стверджує, що некоректно говорити про збільшення, внаслідок кризи, кількості психічних захворювань, адже переважна більшість «душевних хвороб» є спадковими.
Спекулювати на кризі неетично і некоректно
Головний психіатр Києва, професор В’ячеслав Мішиєв теж вважає, що людина з нормальною психікою (а таких переважна більшість) здатна протистояти кризі.
«Моментом, силою, яка запускає психічний розлад, окремо взятий стрес, навіть такий значущий, як економічна та політична криза – бути не може! Здорова психіка може долати усі можливі стресові фактори», – запевняє психіатр.
Інше питання, що прості поради: шукай роботу, навчайся новому, займись сім’єю та здоров’ям, думай про високе – є дієвими лише для тих людей, які інтелектуально і психологічно готові сприйняти ці поради.
На психолога сподівайся, а сам ґав не лови
Якщо ж людина не може самостійно подолати пригніченість, викликану тиском кризових обставин, головне, щоб вона зверталася за допомогою до фахівців, а не «псевдоцілителів», наголошує професор Мішиєв.
Але відомий психіатр та правозахисник Семен Глузман, взагалі вважає, що найкращим «душевним лікарем» є праця.
Кожен має розуміти, що скільки б він не ходив до психолога і не платив йому грошей – це кардинально не змінить ситуацію. Грошей не прибавиться і робота сама не знайдеться. Тому головне, не зациклюватися на поганому настрої, а трудитися, «братися за будь-яку роботу, бути активним, шукати інші сфери діяльності. Треба активно жити, а не ховатися за спини психологів та психіатрів», – наголошує Семен Глузман.
Він також стверджує, що кількість хворих у психіатричних лікарнях справді не збільшилась. А про якісь тенденції поза психіатричними закладами та про зростання кількості суїцидів важко судити, тому що досі в Україні немає достовірної медичної статистики.
Відтак, ця дражливу тему використовують для політичних спекуляцій.
(Київ – Прага)
