Доступність посилання

ТОП новини
25 Квітень 2018, Київ 23:46

Македонія все частіше використовує славу грецьких героїв


Прага – Майже два десятиліття триває суперечка між Скоп’є та Афінами щодо «Македонії» – назви історичної області в Греції і такої ж назви колишньої югославської республіки. Дійшло до того, що Греція заблокувала вступ Македонії до НАТО і теж саме може статися зі вступом до ЄС. Скоп’є тим часом все частіше перейменовує назви вулиць, аеропортів тощо, які ще більше злять Афіни. Критики кажуть, що це може принести Скоп’є більше зла, ніж користі.

Назва «Македонія» стала справжнім яблуком розбрату між двома сусідніми державами – Грецію та Македонією.
Проблема виникла на початку 1990-х років, коли Македонія вийшла зі складу Югославії, а згодом офіційно, в Конституції, затвердила назву новоствореної держави.
Афінська влада всі ці роки виступає категорично проти використання цієї назви країною-сусідкою.
Тим часом у цій колишній югославській республіці з’являється все більше нових назв вулиць, аеропортів, площ, стадіонів тощо, на що афінська влада реагує вельми боляче.
Особливо це стосується використання імені Олександра Великого (Македонського) та інших грецьких героїв: Греція не хоче ділитися з ким-небудь своєю історичною спадщиною.
Влада ж Скоп’є в якості древнього героя, що має ідентифікувати її сучасних громадян, обрала ім’я саме Олександра Великого.
Зображення древнього грецького короля і воїна, який на час своєї смерті в 323 році до нашої ери завоював значну частину світу, дивиться на громадян із величезних плакатів зі словами «Ви – Македонія».
Навіть маленький міжнародний аеропорт у Скоп’є, який мав назву Петровец, тепер називається «Аеропорт Олександра Великого».
Прояв ідентичності й державності?
Представник македонського уряду Сефік Дуракі про всі ці перейменування каже, що це є проявом їхньої ідентичності, різновидом здійснення національного будівництва і підтвердженням державності. За словами Дуракі, Македонія при цьому нікого не намагаємося провокувати.
Влада в Афінах може з цим не погодитися, враховуючи те, що будинки, дороги і площі в Македонії перейменовують надто часто, щоб просто вшанувати древнього короля і його нащадків.
І справді. Лише цього місяця одну зі швидкісних автотрас перейменували на автотрасу Олександра Македонського, футбольний стадіон в Скоп’є назвали іменем Філіпа Другого – на честь батька Олександра.
У Скоп’є кажуть, що право використовувати зображення й ім’я Олександра Великого дає їм те, що він народився в Пеллі, столиці древнього королівства Македонія. Однак Пелла знаходиться зараз у грецькій Македонії, а тому, стверджують в Афінах, лише Греція має право використовувати спадщину Македонського.
У кожному разі Греція наполягає на тому, щоб тимчасово використовувати назву сусідньої держави як Колишня Югославська Республіка Македонія. Власне, ООН офіційно використовує саме цю назву.
Спецпредставник Генерального секретаря ООН Метью Німецу вже кілька разів пропонував Македонії прийняти назву «Республіка Македонія-Скоп’є». Греції, щоправда, більше подобається назва «Верхня Республіка Македонія» або «Нова Македонія», які вказують на географічне розміщення і на те, що країна з’явилась на карті світу не в давні часи, а після розпаду Югославії.
Щоб остаточно вирішити суперечку між двома країнами, представник Євросоюзу з зовнішньої політики і політики в галузі зовнішньої безпеки Хав’єр Солана також пропонував називати країну «Новою Македонією».
Македонці втомилися...
Багато македонців скаржаться, що вони втомилися від цього багаторічного конфлікту, від позиції уряду країни в питанні назви їхньої країни.
Більяна Ванковска, професор політології університету в Скоп’є каже, що вона стурбована суперечкою з Грецією. Це, на її думку, може завдати їхній країні великої шкоди, бо блокує шлях до західної інтеграції. Зосереджуючи увагу громадськості на славі минулого, уряд знайшов чудовий шлях для втечі від реальності, зазначає пані Ванковська.
Тим часом міжнародні експерти попереджають: суперечка між Скоп’є й Афінами може підірвати зусилля зі стабілізації західних Балкан.
А Тодор Чепреґанов, директор Національного інституту історії при університеті святих Кирила і Мефодія в Скоп’є, зазначає: Я не погоджуюсь із тим, що в нашому пошуку ідентичності Македонія має лише оглядатися назад, до древніх часів. Так, ми маємо власні коріння в далеких часах, однак ми не маємо заперечувати і наші слов’янські коріння».
(Прага – Київ)

  • 16x9 Image

    Зиновій Фрис

    На Радіо Свобода з 1994 року. У різні роки очолював кілька газет, у тому числі «Заповіт» і «Пан плюс пані», був власним кореспондентом «Киевских ведомостей» у країнах Балтії та Скандинавії, а потім заступником головного редактора цього видання.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG