Невдачі не лякають ініціативну групу з-поміж політиків, бізнесменів та діячів спорту. Річ у тім, що Угорщина вже виборола право влаштувати в себе Олімпійські ігри у 1952 році, але так і не скористалася ним.
Зараз ситуація сприятливіша, якби не фінансова криза у світі. Але якщо до справи підійти відповідально, переконані в мерії Будапешта, то не все так погано. Стосується це не тільки особливостей сучасного містобудування, а й уміння ефективно розпоряджатися великими коштами, не кажучи вже про міжнародну дипломатію.
По колу, по колу...
Офіційного списку претендентів на проведення Олімпіади-2020 наразі немає. Але серед інших столиць вже згадують Прагу, Гамбург, Делі, Куала-Лумпур, Даху (столицю Катара) і південно-африканський Дурбан. Їх об’єднує те, що всі вони вже одного разу подавали заявки до Міжнародного олімпійського комітету і зараз йдуть, так би мовити, на другий дубль.
Що ж до будапештців, то днями столичні загальні збори одноголосно ухвалили рішення і собі розпочати організаційну роботу в цьому напрямку.
Бізнесмен Ґустав Біенер, колишній директор компанії Pricewaterhousecoopers, визнає, що справа це не така проста, адже будапештцям у багатьох сферах треба починати з нуля, особливо у будівництві модерних спортивних об’єктів.
«В Угорщині нема жодного з об’єктів олімпійського значення, отож все треба будувати, як і нову спортивну інфраструктуру, планувати бюджет заходів. Це виходить на нинішні ціни приблизно 510 мільярдів форинтів, тобто понад 2 мільярди доларів», – вважає підприємець. Ґустав Біенер переконаний, що коли розбити цю суму на 11 років, то для національної економіки це не буде надто великим тягарем.
Чого більше – плюсів чи мінусів?
Але навіть якщо кошти і знайдуться, столичній мерії треба буде вирішувати безліч нових завдань – від будівництва, реконструкції аеропорту, шосейних доріг та метро і до розширення готельно-туристичного комплексу. Втім головний архітектор Будапешта Єва Белезнаї бачить можливість певної економії грошей. «Це не додаткові кошти і не нові інфраструктурні елементи, а радше середньотермінова програма динамічного розвитку наших внутрішніх можливостей міста», – каже вона.
Деякі економісти бачать у зв’язку з цим певну стимуляцію до підвищення національного ВВП. Іншим кроком стала б ухвала відповідних законодавчих актів парламентом і розвиток громадського руху за Олімпіаду-2020 у Будапешті.
Дещо стриманішим в оцінках є голова опозиційної фракції столичних зборів консерватор Іштван Таллош, «Нині Угорщина має найбільші фінансові борги в регіоні, і з цим слід рахуватися. На мою думку, треба все-таки випробувати наші фахові можливості», – зазначає Іштван Таллош.
У мерії вважають, що Будапешт має достатньо вільної незабудованої площі, аби весь цикл спортивних олімпійських змагань відбувався у межах міста. Легко вирішується і брак готельних номерів за рахунок ... Дунайського пароплавства. Тим не менше скептиків серед угорців наразі все-таки більше, ніж оптимістів – 61 відсоток опитаних не підтримують ідеї спортивної Олімпіади в Будапешті. 33 відсотки респондентів виступають за таку можливість, а решта поки що не визначилися з відповіддю.
(Угорщина – Прага – Київ)
