Доступність посилання

ТОП новини
16 листопада 2019, Київ 03:13

Експерт не виключає, що Україна може виринути у контексті в’язнів Ґуантанамо


Прага – Київ – Промова віце-президента США Джозефа Байдена на Міжнародній конференції з питань безпеки у Мюнхені в минулі вихідні є гарячою темою для обговорення у світі, адже йшлося про нову тональність у вирішенні викликів нинішнього століття. Джозеф Байден повідомив, що адміністрація Барака Обами вже почала ревізію всього спектру своєї зовнішньополітичної стратегії. Конкретно про Україну в згаданому виступі Байден не говорив, але вже потім, коли зустрівся з Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко в кулуарах конференції, сказав, що «успіх і перспективи України є перспективами цілого регіону». Радіо Свобода звернулося за коментарем до завідувача відділу трансатлантичних відносин Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України Євгена Камінського, запитавши, який висновок можна зробити щодо місця, яке займає Україна в цьому «спектрі зовнішньополітичної стратегії», про який говорив віце-президент США?

– Я би хотів сказати, що в даному випадку ми бачили виступ представника держави, яка перебуває на роздоріжжі. Як це не дивно, Сполучені Штати Америки сьогодні зовсім не та держава, якою вона була ще півроку тому. І ті слова, які сказав президент Барак Обама буквально кілька днів тому про те, що Америку може чекати катастрофа, вони відчувалися буквально у тональності виступу Байдена на цій конференції. Все, про що б він не говорив, починаючи від готовності домовлятися з Росією щодо ПРО, і завершуючи речами, такими як НАТО, Афганістан і так далі – у всіх цих його словах відчувалася певна слабкість. У цьому сенсі мені впадає в око те, що, з іншого боку, російське керівництво сьогодні виступає з позиції сили. Мені здається, що говорити про те, яким буде місце України у зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки цього разу доведеться вже точно крізь російську призму.
– Джозеф Байден говорив про те, що «США і Росія можуть і повинні співпрацювати на тих напрямках, де їхні інтереси співпадають». Однією зі сфер таких геополітичних спільних інтересів є Україна для обох цих потуг. І тут, звичайно, великі розбіжності в питанні просування України до Північноатлантичного альянсу. Чи, на Вашу думку, нова американська адміністрація лобіюватиме з такою ж силою – як і попередня адміністрація Буша – питання вступу України до НАТО?
– Моя відповідь не буде традиційною. Я вважаю, що адміністрації Сполучених Штатів принаймні в найближчі півтора-два роки буде не до України. Україна їм буде потрібна в тих випадках, коли треба буде щось вирішувати з Російською Федерацією... Коли дійдуть якогось стану, скажімо, конфліктного, не приведи, Господи, стосунки між Вашингтоном і Москвою – у цьому випадку може з’явитися Україна. А так Україна буде з’являтися винятково як держава, яка наближається, до речі, разом зі Сполученими Штатами, можливо, і Росією до дефолту. І ось у цьому плані я не бачу можливості, щоб адміністрація Барака Обами сьогодні зайнялася знову тим, що я називаю «втягуванням» України чи Грузії до Північноатлантичного альянсу. Гадаю, цього не буде.

Віце-президент США сказав у Мюнхені, що його державі потрібна допомога партнерів, зокрема, що вони мають намір звернутися до своїх союзників прийняти деяких в’язнів бази Ґуантанамо. Чи може Україна виникнути у дискусії як одна з таких країн, котрі погодяться прийняти цих в’язнів?
– Я би сказав так: я би цього не хотів. Це призведе до катастрофічних наслідків у відносинах із Києвом і Москвою. Безумовно, нам сьогодні це не потрібно. Якби була моя воля, якби я, скажімо, радив Президентові України в цьому питанні – я би категорично відмовився від такої ідеї, бо вона нічого хорошого сьогодні не принесе, окрім додаткового конфлікту, який і так дуже гарячий у відносинах із Росією.
– Але, теоретично, на Вашу думку, така ідея могла би виникнути?
– Така ідея на Банковій може виникнути, я не виключаю цього, і я гадаю, що адміністрація Сполучених Штатів Америки може підтримати цю ідею. Але у відповідь ми, як завжди, нічого хорошого не одержимо. Я кожного разу дозволяю собі у таких випадках пригадувати 1994-95 роки, і те, що ми одержали за те, що позбулися ядерної зброї, а саме – нічого не одержали.
Українські ЗМІ акцентують увагу на тому, що американський віце-президент в кулуарах Мюнхенської конференції зустрівся з Юлією Тимошенко і запросив її відвідати США. Що є, на Вашу думку, найважливішим у цій зустрічі?
– У цій зустрічі є можливість того, що, врешті, Україна змушена буде хоч щось робити для того, щоб реалізовувати ті критерії і ті вимоги, які постійно ставляться американським конгресом під час кожних наступних президентських чи парламентських виборів в Україні (це перше), тобто, ми почнемо, можливо, приступати до реалізації цих критеріїв і вимог. Друге – мені здається, що, оскільки мова йшла про візит прем’єр-міністра України, яка щойно одержала карт-бланш принаймні до осені цього року – то треба буквально все зосередити на тому, яким чином налагодити, відновити і розширити економічні відносини, відносини у сфері інвестицій; яким чином зробити так, щоб Америка, навіть така, якою вона є сьогодні, з послабленою економікою, все таки змогла і захотіла допомогти Україні не потрапити в ситуацію дефолту. І щоб Україна однією з перших розпочала – саме з допомогою Сполучених Штатів Америки – виходити з кризи. І, якщо так станеться, якщо Америка зможе нам допомогти у цьому плані, тоді одразу зміниться громадська думка в Україні щодо НАТО. Ось так я дивлюсь на цю проблему.
(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

XS
SM
MD
LG