Книжку, присвячену маловідомій сторінці української історії – павлоградському виступу селян 1930 року – сьогодні презентують в Службі безпеки України.
Над виданням працювали історики, краєзнавці, активісти міжнародної громадської організації «Інституту Україніки».
До збірки увійшли спогади очевидців та їхніх нащадків, зібрані дослідниками, а також документи, які зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ і свідчать про масовий опір селян України політиці колективізації, розкуркулення та хлібозаготівель.
Також у науковій праці показано роль Державного політичного управління УСРР у придушенні збройного повстанського руху, що становив загрозу насадженню комуністичного режиму.
Збройне повстання у квітні 1930 року на Дніпропетровщині – один із найпотужніших, проте досі найменш досліджених селянських виступів в Україні напередодні Голодомору. Історики кажуть, що ця подія як доказ опору українських селян заслуговує глибокого вивчення.
Збройне повстання охопило цілий край – села і хутори Павлоградського, Петропавлівського, Близнюківського, Васильківського та інших районів. Жителі сіл зі зброєю в руках розправлялися з комуністами і активістами продзаготівель. Боротьба каральних формувань – вишколених загонів ДПУ й міліції з селянами тривала кілька діб і завершилась поразкою повстанців. За офіційними даними, під час збройної сутички загинули 13 селян. Кількасот повстанців влада арештувала, три десятки розстріляла.
Автори переконані: щойно видана книжка спростовує твердження про покірне сприйняття українським народом політики радянської влади і може стати частиною фундаментальної праці про антирадянський рух в Україні впродовж ХХ століття.
Над виданням працювали історики, краєзнавці, активісти міжнародної громадської організації «Інституту Україніки».
До збірки увійшли спогади очевидців та їхніх нащадків, зібрані дослідниками, а також документи, які зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ і свідчать про масовий опір селян України політиці колективізації, розкуркулення та хлібозаготівель.
Також у науковій праці показано роль Державного політичного управління УСРР у придушенні збройного повстанського руху, що становив загрозу насадженню комуністичного режиму.
Збройне повстання у квітні 1930 року на Дніпропетровщині – один із найпотужніших, проте досі найменш досліджених селянських виступів в Україні напередодні Голодомору. Історики кажуть, що ця подія як доказ опору українських селян заслуговує глибокого вивчення.
Збройне повстання охопило цілий край – села і хутори Павлоградського, Петропавлівського, Близнюківського, Васильківського та інших районів. Жителі сіл зі зброєю в руках розправлялися з комуністами і активістами продзаготівель. Боротьба каральних формувань – вишколених загонів ДПУ й міліції з селянами тривала кілька діб і завершилась поразкою повстанців. За офіційними даними, під час збройної сутички загинули 13 селян. Кількасот повстанців влада арештувала, три десятки розстріляла.
Автори переконані: щойно видана книжка спростовує твердження про покірне сприйняття українським народом політики радянської влади і може стати частиною фундаментальної праці про антирадянський рух в Україні впродовж ХХ століття.
