Уряд України налаштований на прозору співпрацю зі світовими інвесторами і вважає своїм пріоритетом зняття всіх перепон на шляху входження великого бізнесу в Україну, особливо з урахуванням того факту, що з проведенням в Україні Чемпіонату Європи з футболу 2012 року, інвестиційні проекти в Україні повинні отримати додатковий імпульс, що забезпечить зростання доданої вартості, створення нових робочих місць, впровадження інноваційних технологій та сприятиме загальному економічному зростанню держави.
Ми заохочуватимемо інвесторів за допомогою правових та економічних механізмів, адже величезний потенціал для інвестування маємо у машинобудуванні, хімічній промисловості, енергетиці та енергозбереженні, інфраструктурі, високих технологіях, сучасному аграрному виробництві.
На моє переконання, в процесі удосконалення механізмів управління об'єктами державної та комунальної власності в Україні, важливою задачею для держави стає пошук всіх можливих варіантів взаємодії з представниками приватного капіталу.
Створити законодавче підґрунтя
Наразі у Мінекономіки розроблено проект Закону України «Про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства», який зареєстровано у Верховній Раді. Розробка даного законопроекту обумовлена необхідністю створення законодавчого підґрунтя для стимулювання розвитку співпраці між державним та приватним секторами з метою підвищення конкурентоспроможності економіки країни та залучення інвестицій в економіку України. Також зазначеним законопроектом передбачено розподіл ризиків між державою та приватним сектором, а також державні гарантії захисту інтересів приватного партнера.
Ухвалення законопроекту створить більш привабливі умови залучення приватних інвесторів, які певним чином будуть направлені на оновлення основних фондів підприємств.
З метою активізації інвестиційної діяльності підприємств, Мінекономіки спрямовує свої зусилля, зокрема на: створення нормативно-правової бази для заохочення вкладення довгострокових інвестицій, формування системи інструментів розвитку інвестиційної діяльності підприємств та інвестиційного кредитування; створення єдиного інституційного механізму сприяння досудовому врегулюванню спорів між інвесторами та органами виконавчої влади, зокрема, розроблено проекти Законів України, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Закону України «Про інвестиційну діяльність»), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо угод про розподіл продукції), «Про індустріальні (промислові) парки».
Дієвим механізмом у налагодженні активного діалогу з підприємцями, представниками вітчизняних та іноземних інвесторів є Рада інвесторів при Кабінеті Міністрів України.
Підсумовуючи хочу підкреслити, що Уряд продовжує послідовну політику реформ і буде створювати умови стабільності та гарантій дотримання законності. Завдяки спільним зусиллям Уряду України та національного бізнесу міжнародна інвестиційна спільнота переконається, що перспективи та вигоди інвестування в Україну значно перевищують наявні ризики.
За прогнозними даними облдержадміністрацій України потреби областей в інвестиціях за видами економічної діяльності у період з 2008 по 2012 роки складають 1059,5 мільярда гривень, тоді як загальний обсяг зносу основних фондів за всіма видами економічної діяльності в Україні становить 729,6 мільярда гривень (53,6% від загального обсягу основних фондів).
Найбільше інвестицій потребує промисловість
Найбільше інвестиційних ресурсів потребує промисловість. За даний період потреби в інвестиціях у даній галузі складають 353,9 мільярда гривень (33,4% загального обсягу). Найбільший знос основних фондів також спостерігається у промисловості – 276,56 мільярда гривень, або 67,3% від загального обсягу основних фондів по промисловості. Притік інвестицій у промисловість сприятиме не тільки покращенню ефективності роботи галузей, зменшенню енергоємності виробництва, а й підвищенню конкурентоспроможності промислової продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках.
Значне збільшення потреб в інвестиціях спостерігається в таких важливих сферах як діяльність транспорту та зв`язку, торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку. Частка необхідних інвестицій у зазначених сферах за даний період складає відповідно 15,2% та 9,6 % від загальної суми потреб. Обсяг зносу основних фондів у зазначених галузях становить 187,9 мільярда гривень. (66,5 % від загального обсягу основних фондів по транспорту та зв’язку) та 22 мільярда гривень. (27,6 % від загального обсягу основних фондів по торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку).
Важливими напрямами діяльності у сфері транспорту та зв’язку є підвищення ефективності транспортної інфраструктури за рахунок підвищення транспортно-експлуатаційного рівня доріг та мостів; проведення середніх та капітальних ремонтів ділянок доріг існуючої автотранспортної мережі, забезпечення потреб областей у перевезенні населення якісними та безпечними транспортними засобами, оновлення телекомунікаційної апаратури та апаратури зв`язку.
Також інвестиційних ресурсів потребує будівництво, а саме 14 % від загальної суми потреб по країні (148,4 мільярда гривень). Тоді як загальний обсяг зносу основних фондів за даним видом економічної діяльності в Україні становить 12,3 мільярда гривень (36,6% від загального обсягу основних фондів у будівництві). Основні ресурси по даній галузі будуть спрямовані на збільшення кількості житла, поліпшення стану використання транзитного потенціалу областей, розвиток портового господарства, збільшення кількості робочих місць.
Ще одна важлива галузь в якій відчувається дефіцит інвестиційних ресурсів – це агропромисловий комплекс. Потреби в інвестиціях у дану сферу складають за даний період 69,3 мільярда гривень. Тоді як загальний обсяг зносу основних фондів за даним видом економічної діяльності в Україні становить 17,8 мільярда гривень. (45,4%). Інтенсивний розвиток сільськогосподарського сектору економіки дасть можливість ефективніше використовувати потенціал харчової та переробної галузі промисловості.
Отже, незважаючи на високі темпи приросту сукупного обсягу інвестицій в економіку України останніми роками, найважливіші галузі економіки потребують додаткових інвестиційних ресурсів.
Спеціальні (вільні) економічні зони
Хочу зазначити, що відповідними Законами в Україні створено 11 спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) та 12 технопарків.
Законами про їх створення було передбачено надання низки пільг із оподаткування для суб'єктів господарювання, які були зареєстровані та реалізовували на цих територіях інвестиційні проекти.
З набранням чинності Закону України від 25 березня 2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» скасовано пільговий режим оподаткування на цих територіях.
Проте, скасування пільг із оподаткування не означає ліквідацію самих СЕЗ та технопарків. Тобто на сьогодні реалізація інвестиційних проектів, які були затверджені для реалізації у СЕЗ та у технопарках до 31.03.2005 року, продовжується у загальновстановленому режимі оподаткування.
В якості компенсаційного механізму для суб’єктів СЕЗ у зв’язку із скасуванням податкових пільг ухвалено постанову Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 року № 1119 «Деякі питання ввезення (пересилання) товарів у спеціальні (вільні) економічні зони та вивезення товарів за їх межі», якою передбачено, що суб’єкти СЕЗ при ввезенні товарів (крім підакцизних товарів та товарів 1–24 груп УКТЗЕД) у рамках реалізації інвестиційних проектів з метою їх подальшої переробки, можуть надавати митним органам прості векселі на суму ввізного мита та податку на додану вартість зі строком погашення, що дорівнює строку переробки цих товарів за умови вивезення продуктів їх переробки за межі митної території України, без права зворотного ввезення таких товарів в митному режимі реімпорту.
Після експортування перероблених товарів вексель погашається, а ввізне мито і податок на додану вартість не справляються.
В рамках цієї постанови продовжують реалізацію інвестиційних проектів деякі суб'єкти господарювання, зокрема на території СЕЗ «Закарпаття».
Крім того, Міністерством економіки разом з відповідними центральними органами виконавчої влади опрацьовується законопроект, спрямований на поліпшення умов діяльності суб'єктів господарювання на територіях СЕЗ шляхом приведення їх у відповідність із положеннями Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (місто Кіото 1999 рік), до якої приєдналася Україна.
Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать динаміка соціально-економічного розвитку та можливість модернізації на цій основі національної економіки.
(Київ)
Автор статті Богдан Данилишин – міністр економіки України
Ми заохочуватимемо інвесторів за допомогою правових та економічних механізмів, адже величезний потенціал для інвестування маємо у машинобудуванні, хімічній промисловості, енергетиці та енергозбереженні, інфраструктурі, високих технологіях, сучасному аграрному виробництві.
На моє переконання, в процесі удосконалення механізмів управління об'єктами державної та комунальної власності в Україні, важливою задачею для держави стає пошук всіх можливих варіантів взаємодії з представниками приватного капіталу.
Створити законодавче підґрунтя
Наразі у Мінекономіки розроблено проект Закону України «Про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства», який зареєстровано у Верховній Раді. Розробка даного законопроекту обумовлена необхідністю створення законодавчого підґрунтя для стимулювання розвитку співпраці між державним та приватним секторами з метою підвищення конкурентоспроможності економіки країни та залучення інвестицій в економіку України. Також зазначеним законопроектом передбачено розподіл ризиків між державою та приватним сектором, а також державні гарантії захисту інтересів приватного партнера.
Ухвалення законопроекту створить більш привабливі умови залучення приватних інвесторів, які певним чином будуть направлені на оновлення основних фондів підприємств.
З метою активізації інвестиційної діяльності підприємств, Мінекономіки спрямовує свої зусилля, зокрема на: створення нормативно-правової бази для заохочення вкладення довгострокових інвестицій, формування системи інструментів розвитку інвестиційної діяльності підприємств та інвестиційного кредитування; створення єдиного інституційного механізму сприяння досудовому врегулюванню спорів між інвесторами та органами виконавчої влади, зокрема, розроблено проекти Законів України, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Закону України «Про інвестиційну діяльність»), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо угод про розподіл продукції), «Про індустріальні (промислові) парки».
Дієвим механізмом у налагодженні активного діалогу з підприємцями, представниками вітчизняних та іноземних інвесторів є Рада інвесторів при Кабінеті Міністрів України.
Підсумовуючи хочу підкреслити, що Уряд продовжує послідовну політику реформ і буде створювати умови стабільності та гарантій дотримання законності. Завдяки спільним зусиллям Уряду України та національного бізнесу міжнародна інвестиційна спільнота переконається, що перспективи та вигоди інвестування в Україну значно перевищують наявні ризики.
За прогнозними даними облдержадміністрацій України потреби областей в інвестиціях за видами економічної діяльності у період з 2008 по 2012 роки складають 1059,5 мільярда гривень, тоді як загальний обсяг зносу основних фондів за всіма видами економічної діяльності в Україні становить 729,6 мільярда гривень (53,6% від загального обсягу основних фондів).
Найбільше інвестицій потребує промисловість
Найбільше інвестиційних ресурсів потребує промисловість. За даний період потреби в інвестиціях у даній галузі складають 353,9 мільярда гривень (33,4% загального обсягу). Найбільший знос основних фондів також спостерігається у промисловості – 276,56 мільярда гривень, або 67,3% від загального обсягу основних фондів по промисловості. Притік інвестицій у промисловість сприятиме не тільки покращенню ефективності роботи галузей, зменшенню енергоємності виробництва, а й підвищенню конкурентоспроможності промислової продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках.
Значне збільшення потреб в інвестиціях спостерігається в таких важливих сферах як діяльність транспорту та зв`язку, торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку. Частка необхідних інвестицій у зазначених сферах за даний період складає відповідно 15,2% та 9,6 % від загальної суми потреб. Обсяг зносу основних фондів у зазначених галузях становить 187,9 мільярда гривень. (66,5 % від загального обсягу основних фондів по транспорту та зв’язку) та 22 мільярда гривень. (27,6 % від загального обсягу основних фондів по торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку).
Важливими напрямами діяльності у сфері транспорту та зв’язку є підвищення ефективності транспортної інфраструктури за рахунок підвищення транспортно-експлуатаційного рівня доріг та мостів; проведення середніх та капітальних ремонтів ділянок доріг існуючої автотранспортної мережі, забезпечення потреб областей у перевезенні населення якісними та безпечними транспортними засобами, оновлення телекомунікаційної апаратури та апаратури зв`язку.
Також інвестиційних ресурсів потребує будівництво, а саме 14 % від загальної суми потреб по країні (148,4 мільярда гривень). Тоді як загальний обсяг зносу основних фондів за даним видом економічної діяльності в Україні становить 12,3 мільярда гривень (36,6% від загального обсягу основних фондів у будівництві). Основні ресурси по даній галузі будуть спрямовані на збільшення кількості житла, поліпшення стану використання транзитного потенціалу областей, розвиток портового господарства, збільшення кількості робочих місць.
Ще одна важлива галузь в якій відчувається дефіцит інвестиційних ресурсів – це агропромисловий комплекс. Потреби в інвестиціях у дану сферу складають за даний період 69,3 мільярда гривень. Тоді як загальний обсяг зносу основних фондів за даним видом економічної діяльності в Україні становить 17,8 мільярда гривень. (45,4%). Інтенсивний розвиток сільськогосподарського сектору економіки дасть можливість ефективніше використовувати потенціал харчової та переробної галузі промисловості.
Отже, незважаючи на високі темпи приросту сукупного обсягу інвестицій в економіку України останніми роками, найважливіші галузі економіки потребують додаткових інвестиційних ресурсів.
Спеціальні (вільні) економічні зони
Хочу зазначити, що відповідними Законами в Україні створено 11 спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) та 12 технопарків.
Законами про їх створення було передбачено надання низки пільг із оподаткування для суб'єктів господарювання, які були зареєстровані та реалізовували на цих територіях інвестиційні проекти.
З набранням чинності Закону України від 25 березня 2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» скасовано пільговий режим оподаткування на цих територіях.
Проте, скасування пільг із оподаткування не означає ліквідацію самих СЕЗ та технопарків. Тобто на сьогодні реалізація інвестиційних проектів, які були затверджені для реалізації у СЕЗ та у технопарках до 31.03.2005 року, продовжується у загальновстановленому режимі оподаткування.
В якості компенсаційного механізму для суб’єктів СЕЗ у зв’язку із скасуванням податкових пільг ухвалено постанову Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 року № 1119 «Деякі питання ввезення (пересилання) товарів у спеціальні (вільні) економічні зони та вивезення товарів за їх межі», якою передбачено, що суб’єкти СЕЗ при ввезенні товарів (крім підакцизних товарів та товарів 1–24 груп УКТЗЕД) у рамках реалізації інвестиційних проектів з метою їх подальшої переробки, можуть надавати митним органам прості векселі на суму ввізного мита та податку на додану вартість зі строком погашення, що дорівнює строку переробки цих товарів за умови вивезення продуктів їх переробки за межі митної території України, без права зворотного ввезення таких товарів в митному режимі реімпорту.
Після експортування перероблених товарів вексель погашається, а ввізне мито і податок на додану вартість не справляються.
В рамках цієї постанови продовжують реалізацію інвестиційних проектів деякі суб'єкти господарювання, зокрема на території СЕЗ «Закарпаття».
Крім того, Міністерством економіки разом з відповідними центральними органами виконавчої влади опрацьовується законопроект, спрямований на поліпшення умов діяльності суб'єктів господарювання на територіях СЕЗ шляхом приведення їх у відповідність із положеннями Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (місто Кіото 1999 рік), до якої приєдналася Україна.
Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать динаміка соціально-економічного розвитку та можливість модернізації на цій основі національної економіки.
(Київ)
Автор статті Богдан Данилишин – міністр економіки України
