Доступність посилання

ТОП новини
22 листопада 2019, Київ 05:13

Телескопу Галілея – 400 років


Харків – Міжнародний Рік Астрономії урочисто відкрили у Харкові. 2009-тий ним проголосила Організація Об’єднаних Націй. Саме цього року виповнюється 400 років відтоді як Галілео Галілей вперше направив в небо виготовлений власноруч телескоп.

Власним Галілеєм у Харкові вважають академіка Миколу Барабашова. Астроном, професор Харківського університету, він спостерігав за тими ж небесними об’єктами що й Галілей.

«Чому? Тому що всі університетські обсерваторії в Радянському Союзі, Росії, в Україні досить слабко оснащені. І спостерігати ми можемо нашими телескопами тільки сильні, яскраві об’єкти. До яскравих об’єктів в першу чергу відносяться Місяць і планети. І Барабашов почав розвивати цей планетний напрямок, з якого власне розпочав свої дослідження Галілео Галілей.», – розповів директор харківської обсерваторії Юрій Шкуратов.

Барабашов формульно довів побачене Галілеєм: поверхня Місяця дійсно має пористу структуру. Втім ймовірно, що Галілей і не був першим, хто подивився на небесне світило, кажуть науковці. Адже відомо, що до того як Галілей зробив свою першу зорову трубу, Папа Римський в якості подарунку від уряду Нідерландів, отримав майже такий самий пристрій.

І одразу ж передав його до колегії Єзуїтів, які мали провести експертизу, чи відповідає він догмам Церкви. Але систематично спостерігати за небесними тілами почав лише Галілей. Сьогодні ж цим займається увесь світ.

Астрономи навіть не мріють про нові телескопи, працюють зокрема на американських телескопах

Астрономічній обсерваторії Харківського університету вже двісті років. Вона одна з перших в Царській Росії. Щоправда це і досі комплекс із невеличких одноповерхових будиночків. Астрономи не втрачають надії на їх реконструкцію. В 2007 -му у Харкові відбувся благодійний аукціон, гроші від якого - це більше мільйона гривень-пішли на вирішення перш за все комунальних проблем.

«В нас була дуже складана ситуація з котельнею. Вибачте за приземленість.. На ці гроші була збудована наша власна котельня, відокремлена від Університету. Крім того, коли ми святкували двісті років астрономії минулого року, ми привели територію до ладу. Зробили ремонт, доріжку нову поклали», – зазначив директор обсерваторії Юрій Шкуратов.

Про закупівлю нових телескопічних пристроїв мова не йде, каже Юрій Шкуратов. На це потрібні мільйони доларів. Втім відсутність сучасної техніки не заважає харківським вченим займатися дослідницького роботою. Більшість з них входить до складу міжнародних груп, і працюють зокрема на американських телескопах.

Так дослідили поверхню Марсу, який на рекордну відстань наблизився до Землі. А нещодавно унікальний телескоп, зроблений харківським вченими відправився в космос з російського аеродрому в Архангельській області. Він встановлений на облавку космічного апарату «Коронас-Фотон», що призначений для спостережень за Сонцем.

Скорочення фінансування торкнулось і науковців

«І все таки вона крутиться!». Цей вислів, який приписують Галілео Галілею, скоріш легенда, аніж правда, кажуть харківські вчені. Навряд чи стара і хвора людина могла дозволити собі це перед інквізиторами.

«Ця фраза скоріш стосується курчати гриль», – жартує Юрій Шкуратов.

Але такий девіз може мати будь який видатний вчений, що віддав життя заради науки. І зокрема в сьогоднішніх умовах.

«Фінансування дослідницьких робіт скоротили на третину» – розповіла провідний науковий співробітник Інституту Астрономії Ірина Бельска.

Середня зарплата науковців – 900 гривень на місяць. Проте в міжнародний рік Астрономії вчені планують плідно попрацювати. Обіцяють День Відкритих дверей в обсерваторії, курси лекцій для всіх бажаючих та ніч «тротуарної» астрономії. І все це аби заохотити людей досліджувати Всесвіт.

(Харків – Київ–Прага)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG