Доступність посилання

ТОП новини
17 листопада 2019, Київ 20:19

«Острах перед страховою медициною»


До 2012 року в Україні має бути страхова медицина, наполягає Міністерство охорони здоров’я України, сподіваючись, що депутати таки ухвалять відповідний закон. Що заважає запровадженню страхової медицини? І скільки на це потрібно коштів?

Страхова медицина – додаткове джерело коштів

Мало який законопроект в українській історії так довго чекав на своє ухвалення депутатами. Навіть Конституцію та Кримінальний кодекс, після кількарічних суперечок та зволікань, все таки прийняли. Законопроекту про медичне страхування пощастило менше – невдовзі мине 20 років відтоді, як його почали розглядати у Верховній Раді України, але до повного затвердження справа так і не дійшла. Як і радянські часи збереження здоров’я людей залишається прерогативою держави. У Міністерстві охорони здоров’я тепер наполягають, що обов’язкове медичне страхування слід запровадити до 2012 року. У коментарі Радіо Свобода заступник міністра охорони здоров’я України Ігор Яковенко розповів про те, за скільки років в Україні може запрацювати страхова медицина. «Потрібно 2-3 роки, щоб запровадити перший етап, а повністю систему – близько 6 років. В Україні страхова медицина – це додаткове джерело коштів, окрім бюджетних додатково візьмуть кошти із фондів заробітних плат підприємств».

Ініціатори запевняють...

Один із ініціаторів законопроекту про загальнообов’язкове медичне страхування, депутат Ліля Григорович запевняє – якби це рішення прийняли, від нього була б користь навіть зараз, під час кризи. «Ми б мали гарантований перелік послуг, які за кошти медичного страхування можемо надавати населенню. Бюджетні кошти ідуть на утримання медичних закладів, зарплати лікарям, все інше, насамперед кошти від медичного загальнообов’язкового страхування – на лікування (на більший перелік медикаментів, на кращу базу діагностики і обстеження). Так є сьогодні і в Польщі, і в країнах Балтії, і в Молдові, і в Росії».

Колега Лілії Григорович по парламенту Тетяна Бахтєєва (глава профільного комітету Верховної Ради) зі свого боку зауважує, що шанси на швидке ухвалення депутатами законопроекту про загальнообов’язкове медичне страхування є чималими. «Дуже хотілося б заслухати цей законопроект в першому читанні цієї сесії. Якщо він буде прийнятий не пізніше серпня – вересня цього року, то має перспективи бути введеним уже 1 січня 2010 року в дію».

Страхова медицина - річ необхідна, але не зараз

Експерт Олександр Рябченко вважає, що запровадження обов’язкового медичного страхування – річ необхідна. Особливо з урахуванням мізерності коштів, які є на медицину. Однак такий крок зараз не на часі: по-перше економічна криза, по-друге – спогади у частини суспільства про радянське минуле з його нібито безкоштовною медициною. «Введення страхової медицини обов’язково потребуватиме додаткових грошей від держави, від власників приватизованих підприємств, частково від працюючих, а це дуже складно, особливо під час кризи. До того ж, у нас існують норми, які зафіксовані не у всіх країнах на рівні Конституції, що держава гарантує безоплатну медичну допомогу своїм громадянам, через те нам буде складніше проводити введення платних медичних послуг».

Власники підприємств не дуже зрадіють

Але, навіть, якщо депутати нарешті ухвалять закон про перехід на страхову медицину, наголошує заступник міністра охорони здоров’я України при цьому, це буде лише пів справи. «Від слова «страхова медицина» і від законів більше грошей не стає. Страхова медицина передбачає додаткові джерела фінансування, які беруться з підприємств. Зараз вони платять в чотири фонди, буде ще й п’ятий. Підприємства не дуже зрадіють, але медицині ці кошти потрібні. В багатьох країнах світу оплачують страховку не лише роботодавці, а й самі працівники (частково), але в нас це заборонено».

Американський досвід

За кордоном, де давно вже діє страхова медицина, проблем із нею теж вистачає. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки, розповідає директор Української служби Радіо Свобода Ірина Халупа. «Більшість американського населення не мають жодного медичного страхування і це є велика проблема. Як правило, застраховані ті, хто працює. Більшу частину страхування оплачує роботодавець, а частина - відраховується із зарплатні працівника. Також є державне страхування із державних соціальних фондів для малозабезпечених і старших людей (пенсіонерів). А от безробітні та підприємці мусять самі страхуватися».

Як констатують експерти, за витратами на здоров’я кожного свого мешканця Україна посідає 111 місце у світі. У середньому на кожного українця держава витрачає 20 доларів на рік. А в таких державах, як, наприклад, Німеччина або Фінляндія ця сума мінімум у 10 разів більша. Це при тому, що у них система охорона здоров’я діє інакше, ніж в Україні.


Як Ви ставитеся до запровадження страхової медицини?
Віктор Костянтинович, науковий співробітник: Я думаю, що на добровільних засадах варто було б створити страхову медицину. А взагалі-то, потрібно повчитися в європейських країн.
Надія Василівна, касир: Потрібна страхова медицина, бо зараз, якщо без страховки – на тебе й дивитися не хочуть. Може із страховкою подивляться?!
Ігор Олексійович, громадський діяч: Потрібна страхова медицина, але не обов’язкова, оскільки це буде порушення Конституції. Бідних потрібно лікувати безкоштовно.
Тетяна, безробітна: Я б не хотіла страхової медицини, бо мене лякає усе що стосується страховки. Адже страхові компанії в нас не дуже чесні.
Ігор, менеджер з продажу: Я хотів би, щоб ця система працювала і не хотів би, щоб це було просто чергове запровадження.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондент та редактор сайту Радіо Свобода

     

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG