Доступність посилання

ТОП новини
05 червня 2020, Київ 03:46

«Кольорові» революції: хто наступний?


Ірина Чуприна та Йорґ Форбріґ під час конференції

Київ – В Україні використовують термін «Помаранчева революція» до подій осені 2004 року, а на заході в подібних випадках використовують більш скромне визначення – «електоральна зміна». Кольорові революції буквально прокотилися в Центрально-Східній Європі наприкінці 1990-х – початку 2000-х років. Зараз ця хвиля революцій зупинилася. Які їхні наслідки? Де чекати нових «кольорових» революцій? Та чи можливий новий «майдан» в Україні?

Німець Йорґ Форбріґ живе у столиці Словаччини Братиславі, працює в тамтешньому відділку Німецького Фонду Маршалла США (GMF). Для нього емоційно найближчою стала українська «електоральна зміна», він провів у Києві багато часу перед і впродовж Помаранчевої революції.

Доктор Йорґ Форбріґ – один із укладачів книжки «Вимагаючи повернення демократії – Громадянське суспільство та електоральна зміна в Центральній та Східній Європі», виданої в 2007 році. Перед цим, у 2005-му, дослідник став автором і співредактором праці «Україна після Помаранчевої революції». А в ці дні кілька авторів книжки зібралися в Києві, щоб згадати ті «буремні часи» та проаналізувати «кольорові» революції з точки зору сьогодення.

На думку Форбріґа, особливою рисою нової хвилі революцій, порівняно із хвилею кінця 1980-х, є порівняно молодий вік учасників подій. Також певну роль в підготовці цих подій, як зазначає політолог, відіграла іноземна допомога, однак ця допомога мала не вирішальну, а додаткову роль. Іншою спільною рисою революцій було і те, що вони сталися під час виборів, які на той час залишалися чи не єдиним демократичним елементом у цих країнах.

Вперше громадянська мобілізація, як інструмент дій, була використана у Болгарії та Румунії ще в 1997 році. Пізніше Центральною та Східною Європою прокотилася хвиля революцій: Словаччина – 1998 рік, Хорватія та Сербія – 2000-й, Грузія – 2003-й, Україна – 2004 роки. Політичні ситуації в цих країнах були досить схожими. «Кучма, Милошевич, Мечіар чи Шеварднадзе встановили «фасадні демократії, – говорить Йорґ Форбріґ. – За фасадом була нова напівавторитарна система, а попереду – сфальсифікові вибори».

Національні родзинки

Говорячи про особливість української «електоральної зміни», німець наголошує на великому розмірі території України. Там було важко побудувати широку мережу громадських організацій, які мали зіграти вирішальну роль в мобілізації суспільства. Тому особливістю Помаранчевої революції, на думку німецького політолога, стало використання нових можливостей зв’язку: мобільних телефонів та інтернету.

В найближчому часі нових «кольорових» революцій Йорґ Форбріґ не передбачає. «Якщо і відбулися б якісь електоральні зміни в Центрально-Східній Європі, в Білорусі чи далі на Сході, то ці зміни набагато більше нагадуватимуть зміни в 1989 році (в Центральній Європі), ніж Помаранчеву революцію чи Революцію троянд, оскільки там набагато більш вкорінені тоталітарні режими», – каже він.

Йорґ Форбріґ також має сумнів щодо того, чи можливий в Україні новий «майдан». «Для мене Майдан має зв’язок із демократичною зміною. І якщо б я побачив такий протест, як минулого тижня, то я не впевнений, наскільки він пов’язаний з демократією. Я був би дуже схвильований, адже ці незадоволення можуть стати набагато агресивнішими, ніж Помаранчева революція», – зазначає доктор Форбріґ.

Відстань між виборами та Європейським Союзом

Міленко Дерета
Міленко Дерета – автор статті про революцію в Сербії. За освітою – режисер. Він каже, що в часи Милошевича був опозиціонером, тому знімати не міг, і пішов у політику. У кіно так і не повернувся.

Зараз пан Дерета керує організацією «Громадські ініціативи», яка займається громадянською освітою. Він згадує часи сербської революції, коли, як він вважає, вирішувався вектор розвитку Сербії: або проєвропейська Демократична партія, або Соціалістична партія Милошевича та ультранаціоналістична Сербська радикальна партія.

Тоді було гасло: «Якщо не вибори, тоді що?» На виборах у 2008 році гасло модифікувалося: «Якщо не Європа, тоді що?» Громадський активіст задоволений, що на них знову перемогла проєвропейська коаліція.

«Із балканськими країнами легше, вони невеликі, – каже Міленко Дерета про європейську перспективу країн, де сталися електоральні зміни, – ЄС зможе дати з ними раду. Але я думаю, що Україні слід пошукати іншу форму співпраці з ЄС без повноправного членства. Бо ЄС відкладатиме це рішення якомога довше, на наступні 10–20 років. Інша форма – це, для прикладу, Норвегія, яка не є членом ЄС, але яка співпрацює з іншими країнами-членами на принципах Європейського Союзу».

Ірина Чуприна була одним із координаторів громадянського руху «Пора», зараз працює вільним журналістом. Вона – одна з авторів статті про Помаранчеву революцію в книзі «Вимагаючи демократії». На її думку, в Україні зараз існує потреба продовження революції.

«Я не розчарована в революції. Але мені неприємно читати про розчарування європейців в Україні, бо за ці чотири роки вона не здійснила реформ на відміну від країн Центральної Європи, які дуже швидко рухалися до членства в ЄС», – наголошує Ірина Чуприна.

Ця хвиля революцій наразі затрималася, бо авторитарні режими, каже пані Чуприна, теж вчаться. На її думку, зараз з’явився шанс для суспільних «переворотів», адже режими в Центральній Азії трималися на нафті, а зараз їхня економічна міць буде зменшуватися, а контроль – слабшати.

Книжку «Вимагаючи повернення демократії – громадянське суспільство та електоральна зміна в Центральній та Східній Європі» можна прочитати англійською у вільному доступі в інтернеті. Зараз готуються переклади білоруською та азербайджанською – видавці вважають, що саме в цих країнах було б непогано ознайомитися з досвідом революцій – «електоральних змін».

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Туз

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2008 року. Вже рік готую  відеоматеріали для веб-сайту, тому часто доводиться переконувати людей, що Радіо Свобода - це більше, ніж радіо. Коли ж працюю в «класичному» радійному режимі, то особливо цікавлять теми євроінтеграції. Закінчила Лінгвістичний університет та Могилянську школу журналістики.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG