Інший кореспондент «Файненшел Таймс» – Тоні Барбер, навпаки, в дуже реалістичному стилі каменя на камені не залишає від програми «Східного партнерства ЄС». Барбер пише, що «Східне партнерство» вочевидь є ще одним прикладом того, як ЄС часто проявляє свої добрі наміри, не маючи достатньої сили, концептуального бачення та єдності мети у досягненні того, до чого прагне. Якби партнерство організовували рік тому, воно не дуже вплинуло б на перебіг серпневої російсько-грузинської війни чи січневої українсько-російської газової кризи, чи на теперішній економічний занепад в Україні», – наголошує кореспондент «Файненшел Таймс». Тоні Барбер зауважує, що «довірі до «Східного партнерства» не сприяє те, що є секретом Полішинеля: Польща і Швеція запропонували ініціативу минулого року на противагу «Середземноморському Союзу» Саркозі.., який стрімко пішов на спад у січні, коли спалахнув конфлікт у Смузі Гази». Головна біда цих проектів ЄС, на думку Барбера, те, що їх «обмежено фінансують». «Файненшел Таймс» наводить з приводу цього слова російського посла в Євросоюзі Володимира Чижова, який сказав: «Те, що не підкріплене рядком у бюджеті, як правило, високо не злітає». Тоні Барбер адресує ці рядки організаторам майбутнього саміту ЄС, що має відбутися у Празі 7 травня. На цьому саміті Брюссель планує розпочати це саме «Східне партнерство» для Вірменії, України, Азербайджану, Білорусі, Грузії та Молдови, в якому, за словами кореспондента «Файненшел Таймс», цим країнам не дається чіткої обіцянки щодо їхнього наближення до ЄС.
(Прага – Київ)