Доступність посилання

ТОП новини
16 Липень 2019, Київ 01:24

Росія мусить цього літа закінчити війну в Грузії (думка експерта)


Прага – Найкращий час для війни Росії в Грузії, як вважає російський військовий експерт Павло Фельгенгауер, – у червні-серпні, коли снігу на головних перевалах немає. Він також переконаний, що Росія мусить довести цю війну до кінця, бо ізоляція її найближчого союзника в регіоні, Вірменії, небезпечна для Москви його втратою. Тим більше, що США будуть «з головою» зайняті в Афганістані, до того ж вони шукають можливостей співпраці з Москвою не лише щодо Афганістану, але й Ірану та інших гострих глобальних питань. Не забуваймо, що Павло Фельгенгауер передбачив імовірність і час першої російсько-грузинської війни.

Чому про ймовірність такого розвитку подій в Грузії йдеться якраз тепер? Бо на переговорах минулого тижня в Женеві Росія, Грузія, Південна Осетія і Абхазія нібито досягли якогось тимчасового компромісу, уперше з початку контактів у жовтні минулого року.

Російський військовий експерт Павло Фельгенгауер
Хоча експерти називають женевські домовленості «першим важливим кроком» до стабілізації в регіоні, все ж західних дипломатів лякає напружена і нервова обстановка в зонах припинення вогню.

При цьому в Південній Осетії поговорюють про можливе продовження воєнних операцій проти Грузії. Та й у Тбілісі чимало сил, включно з президентом Міхеїлом Саакашвілі, вважають справу з Росією не завершеною.

Грузинські генерали заперечують можливість нової війни з Росією, але…

Міністр оборони Грузії Васіл Сіхарулідзе заявив у розмові з Радіо Свобода, що не вважає конфлікт із Росією неминучим. Але він запевнив, що Грузія готова дати відповідь на будь-який російський напад.

«Загроза російської агресії і анексії наших територій дуже негативно випливає на ситуацію з нашою безпекою. Однак наші збройні сили і держава в цілому продовжують зусилля, спрямовані на розвиток країни. У той же час ми маємо бути готові відповісти на небезпеку і відбити будь-яку можливу російську агресію», – наголосив міністр.

Ситуація у грузинській армії залишається після минулорічної поразки непростою, і це добре знають у Тбілісі. Тому Павло Фельгенгауер не виключає, що будь-яка провокація чи з осетинської чи з абхазької території може призвести до нової війни. Такі провокації могли б бути більш ефективними для Росії якраз у час імовірної весняної активізації опозиції в Тбілісі.

Хоча й женевські домовленості 17–18 лютого нібито дають певні гарантії з боку всіх сторін щодо уникнення провокацій у регіоні, але європейські дипломати і чиновники з ЄС визнають, що механізм перемир’я в зоні Південної Осетії і Абхазії не надійний.

Технічно ЄС, ООН і ОБСЄ мають доступ для своїх спостерігачів у Південній Осетії та Абхазії, але на практиці це стається лише під суворим контролем Росії, так що це вже прозвали «потьомкінськими відвідинами».

Росія і Південна Осетія не бажають допускати на територію південноосетинського регіону Грузії й міжнародні гуманітарні місії, хоча, за словами Фельгенгауера, ситуація в цій самопроголошеній республіці важка.

Росія намагається діяти в регіоні за принципом «поділяй і володарюй». Москва бажає, щоб, наприклад, ООН брала відповідальність лише за Абхазію, ОБСЄ – лише за Південну Осетію, а ЄС хоче обмежити лише рештою Грузії. Це може значно знизити ефективність західного контролю тут.

Росія поспішає, бо у неї мало часу і не лише щодо Вірменії

Чимало міжнародних експертів уже після закінчення першої війни Росії в Грузії попереджали, що це не кінець, а лише початок втілення планів Кремля щодо відновлення його впливу на пострадянських теренах. Ішлося також і про те, що у Москви дуже мало часу для цього, а криза тим більше підштовхує її до поспіху.

Деякі експерти навіть називали 2009 рік останнім шансом для Володимира Путіна і його прибічників. Аналітики вважають, що Росія мріє закріпитися, насамперед, у Грузії і Україні.

Павло Фельгенгауер вважає, що Кремль не просто ненавидить Міхеїла Саакашвілі і його пронатовський курс – Москва має більш далекоглядні плани щодо Тбілісі.

«Росії не подобається сам Саакашвілі, сам його курс до НАТО. Але є ще просто така річ, як Вірменія, яка відрізана, і російські війська в цій країні відрізані. Немає ніякого транзиту по землі. Звідти не можна вивозити техніку для ремонту і модернізації, і туди не можна завозити – лише повітряним способом. Така ситуація не може тривати довго», – застерігає аналітик.

Фельгенгауер називає Вірменію своєрідним символом російських амбіцій на Кавказі. Її ізоляція може змусити Єреван «шукати інший шлях», каже російський експерт. А підкорення Кремлем Грузії усунуло б цю загрозу та ізолювало б Азербайджан, який заграє зараз із ЄС і США.

Друга війна Росії в Грузії «триватиме до переможного кінця»

Павло Фельгенгауер прогнозує, що друга війна в Грузії буде вестися Росією в основному між Ґорі і Мцхетою. Сам Тбілісі менше цікавить російські війська, каже експерт, більше ж його околиці.

«Головним чином, не лише Тбілісі, а просування східніше Тбілісі. Там є летовища – Вазіані, міжнародне летовище, тбіліські авіаційні підприємства. Там є багато злітних смуг. Бо у Південній Осетії немає жодної, там гори», – каже фахівець.

Російський воєнний експерт вважає, що найкращий час для воєнних дій у Грузії – червень-серпень, і російські війська потребуватимуть щонайменше два місяці, щоб завершити всі необхідні операції перед зимою, яка починається тут у жовтні.

Фельгенгауер виключає суттєве втручання США у цю війну, бо Барак Обама буде зав’язаний в Афганістані.

За словами експерта, ця війна майже неминуча. «Єдиний спосіб, як її уникнути, полягає в тому, щоб змінити режим у Тбілісі або ж у Москві», – завершує Павло Фельгенгауер.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG