Громадянка України Ірина Фрис подала в суд на дії працівників Лужицького відділу Польської прикордонної служби, які затримали її за нелегальний в’їзд до Польщі, якою вона їхала транзитом в Україну на початку січня цього року.
Ідеться про суворе дотримання Польщею «шенґенської» норми, на яку нерідко заплющують очі в інших країнах – за нею власники національної довгострокової візи типу D (наприклад, із метою працевлаштування, навчання тощо; такі візи не є шенґенськими і дають право на перебування тільки в країні, яка їх видала) мають право на один-єдиний безвізовий сухопутний транзит через території інших «шенґенських» країн у напрямку до країни призначення, тобто не можуть повернутися назад чи вдруге проїхати до країни, яка видала візу, і мусять для цього користуватися літаком або отримувати транзитну візу. Порушники цієї норми отримують адміністративну депортацію з Польщі і заборону на в’їзд на територію Польщі протягом кількох років. В окремих випадках порушників заносять і до загального «шенґенського» чорного списку.
Як мовиться в позовній заяві, українка звинувачує польських прикордонників у перевищенні службових обов’язків, в тому числі тиску на неї та неввічливому поводженні.
Зокрема, згідно з заявою, польські прикордонники не надали українці на неодноразові прохання документа, на підставі якого її затримали; погрозами змушували підписати протокол затримання, в якому вона визнає свою вину у порушенні польського кордону й відмовляється від будь-яких претензій до прикордонної служби; протримали ніч під арештом й наступного дня у супроводі прикордонників повернули до Німеччини, не надавши жодних документів з реадмісії.
Крім цього, польські прикордонники надали їй неправдиву інформацію про те, що нібито їх німецькі колеги визнали, що вона дійсно не мала права з національною німецькою візою їхати транзитом до України польською територією та, що на їх кошт відправлять літаком Фрис додому.
Також, як мовиться в заяві, деякі з польських прикордонників допускались непристойних жартів про неї та не надали можливість скласти скаргу на їх дії безпосередньо коменданту.
Ірина Фрис, яка викладає у Львівському університеті імені Івана Франка польську філологію, перебувала у Німеччині на стипендії й поверталась 7 січня на Різдво додому.
З цією ж візою (двомісячна національна німецька мультивіза) вона проїхала транзитом Австрію та Угорщину на початку грудня минулого року до України, а наприкінці грудня повернулась назад до Німеччини через Польщу.
На жодному із пунктів пропуску на кордоні прикордонні служби не попереджали її про неможливість транзиту польською чи угорською територією з національною німецькою візою, яку мала Фрис, заявляє вона.
Скаргу українки розгляне 2 березня 2009 року районний суд у місті Зґожелец.
Ідеться про суворе дотримання Польщею «шенґенської» норми, на яку нерідко заплющують очі в інших країнах – за нею власники національної довгострокової візи типу D (наприклад, із метою працевлаштування, навчання тощо; такі візи не є шенґенськими і дають право на перебування тільки в країні, яка їх видала) мають право на один-єдиний безвізовий сухопутний транзит через території інших «шенґенських» країн у напрямку до країни призначення, тобто не можуть повернутися назад чи вдруге проїхати до країни, яка видала візу, і мусять для цього користуватися літаком або отримувати транзитну візу. Порушники цієї норми отримують адміністративну депортацію з Польщі і заборону на в’їзд на територію Польщі протягом кількох років. В окремих випадках порушників заносять і до загального «шенґенського» чорного списку.
Як мовиться в позовній заяві, українка звинувачує польських прикордонників у перевищенні службових обов’язків, в тому числі тиску на неї та неввічливому поводженні.
Зокрема, згідно з заявою, польські прикордонники не надали українці на неодноразові прохання документа, на підставі якого її затримали; погрозами змушували підписати протокол затримання, в якому вона визнає свою вину у порушенні польського кордону й відмовляється від будь-яких претензій до прикордонної служби; протримали ніч під арештом й наступного дня у супроводі прикордонників повернули до Німеччини, не надавши жодних документів з реадмісії.
Крім цього, польські прикордонники надали їй неправдиву інформацію про те, що нібито їх німецькі колеги визнали, що вона дійсно не мала права з національною німецькою візою їхати транзитом до України польською територією та, що на їх кошт відправлять літаком Фрис додому.
Також, як мовиться в заяві, деякі з польських прикордонників допускались непристойних жартів про неї та не надали можливість скласти скаргу на їх дії безпосередньо коменданту.
Ірина Фрис, яка викладає у Львівському університеті імені Івана Франка польську філологію, перебувала у Німеччині на стипендії й поверталась 7 січня на Різдво додому.
З цією ж візою (двомісячна національна німецька мультивіза) вона проїхала транзитом Австрію та Угорщину на початку грудня минулого року до України, а наприкінці грудня повернулась назад до Німеччини через Польщу.
На жодному із пунктів пропуску на кордоні прикордонні служби не попереджали її про неможливість транзиту польською чи угорською територією з національною німецькою візою, яку мала Фрис, заявляє вона.
Скаргу українки розгляне 2 березня 2009 року районний суд у місті Зґожелец.
