Доступність посилання

ТОП новини

Аншлаг посеред кризи


Фото з вистави «Кайдашева сім'я». ( фото з сайт театру імені Франка)
Фото з вистави «Кайдашева сім'я». ( фото з сайт театру імені Франка)

Київ – Кияни та гості столиці атакують театри, розкуповуючи квитки за місяць-півтора. У чому причини українського театрального ренесансу? Чи є любов до драматургії суто українським оригінальним проявом світової кризи, чи просто наше суспільство нарешті доросло до високого мистецтва?

Щоб потрапити на «Тев’є-молочаря» чи «Кайдашеву сім’ю» в Національному академічному театрі імені Івана Франка, про квитки слід подбати щонайменше за місяць. Охочих подивитися класику драматургії стільки, що білети вартістю від 50-100 гривень окремі ділки скуповують і продають у кілька разів дорожче, кажуть постійні відвідувачі театру.

Те ж саме відбувається нині в Молодому театрі Києва. У театрі оперети, де ще рік тому траплялися порожні місця у залі, зараз теж аншлаги. Головний режисер і художній керівник театру імені Франка Богдан Ступка зазначає, що навіть у період кризи популярність вистав зростає.

Людям набридли маніфестації – тож вони йдуть до театру

«Не думаю, що це світова фінансова криза викликала. Може, вистави стали цікавіші, може, рівень гри акторів піднявся. А може людям просто набридли демонстрації та маніфестації», – каже Богдан Ступка.

А художній керівник-директор Київського театру оперети Богдан Струтинський причину театрального ренесансу бачить у якості продукту з огляду на зрослі вимоги глядача.

«За останні роки дуже зросла якість театральних вистав. І глядач дуже змінився: йому не потрібне щось «ширвжиткове». Тому театр стає модним: нині модно запросити дівчину на виставу, а не до кав’ярні. А криза... Пам’ятаєте, саме в часи «Великої депресії» у США був розквіт сценічного мистецтва, зокрема виник такий відомий сьогодні жанр, як мюзикл», – наводить паралелі Богдан Струтинський.

Любов глядача рятує сцену від кризи

Невеличкі сцени столиці теж переживають пік популярності, говорить директор і художній керівник театру «Колесо» Ірина Кліщевська.

«Із білетами у нас все добре, криза не зменшила кількості глядачів. Щоправда, нам урізали фінансування, зменшили постановочні, як і усім 18 муніципальним театрам Києва. Але трагедії немає, бо ми частково фінансуємо себе самі, за рахунок глядачів», – каже пані Кліщевська.

Вона зазначає, що за 21 рік існування театру «Колесо» він ще ніколи не був настільки популярним. На її думку, криза паралізує лише районні, дитячі та аматорські театри Києва: вони можуть залишитися зовсім без дотацій, як це сталося днями з театром «Дзеркало» Дніпровського району. Всі інші сцени Києва виживуть завдяки глядачам.

Хліба, видовищ та вічних цінностей

Українці атакують театри цілком закономірно, вважає член-кореспондент Національної Академії мистецтв України Неллі Корнієнко. Вона порівнює нинішню ситуацію в державі з театральним бумом у Аргентині, коли після дефолту 1997 року аргентинці відвідували культурні заходи більше, ніж будь-коли до цього.

«Традиційна точка зору – «хліба і видовищ» – вона і зараз працює в культурі та цивілізації. І чим більш екстремальна ситуація (громадянська війна, революція, криза), тим більше людина рятується культурою», – зазначає Неллі Корнієнко.

Водночас вона говорить, що український глядач більше тяжіє до розважального жанру, тоді як серйозне мистецтво може лишитися незатребуваним.

Тут з нею не погоджується режисер Влад Троїцький. На його думку, чим серйозніше мистецтво, тим більший попит на нього в умовах кризи.

«Люди втомилися від симуляції життя, яку здійснює телебачення. Натомість театр – це реальне життя. Потяг до справжнього – причина аншлагів у театрах. І чим серйозніша вистава, чим більш серйозні питання порушуються, тим більш це затребувано», – наголошує Влад Троїцький.

На його думку, суспільні катаклізми активізують боротьбу «світлого» й «темного» в суспільстві. Частина громадян кидаються до агресії, звинувачень «всіх в усьому», частина – шукають відповідей у прекрасному. Режисер сподівається, що саме воно отримає перемогу в душах людей. І театри в цьому допоможуть.

(Київ – Прага)
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG