Доступність посилання

ТОП новини
05 червня 2020, Київ 18:30

«Шевченко – русский Рембрант»


Підготовка виставки «Шевченко.Повернення в Україну». Львів, 2 березня 2009 р.

Львів – Сьогодні (3 березня ) львів’яни зможуть вперше побачити дві унікальні оригінальні картини Тараса Шевченка з колекції Державного Алматинського музею мистецтв. Виставка «Шевченко. Повернення в Україну» присвячена 195-річниці від дня народження поета-художника Тараса Шевченка. Полотна Кобзаря, які представлені у львівському Палаці мистецтв, належать до періоду 11-річного заслання Шевченка в Казахстані і ніколи не експонувалися в Україні.

Великого Акина Таразі, Тараса Шевченка, казахи вважають своїм національним героєм. Попри заборону малювати Шевченко за 11 років свого заслання у Казахстані створив майже 450 творів, з яких 350 змальовують красу казахів і їхнього краю. Образ казаха XIX століття сучасникам залишив саме Шевченко.

Україна ніколи не просила Казахстан надати картини Шевченка для експозиції

Алматинський музей, на прохання почесного консульства Казахстану у Львові, надав для експозиції гравюру на біблійний сюжет - «Версавія», 1860 року, виконаної з живописного оригіналу Брюллова (вчителя Шевченка в Санкт-Петербурзькій академії мистецтв) і портрет поміщиці Парасковії Даленго-Залеської, 1859 року.
Портрет Прасковії Даленго-Залеської


Історія цього портрету записана у 1950 році відомим мистецтвознавцем Оленою Вандровською: «Після заслання Шевченко отримав дозвіл виїхати до України. Дорогою з Москви він зустрівся з харківським поміщиком Хрущовим і погодився кілька днів відпочити в його селі. Звісно, що приїзд Шевченка не залишився таємним. Пошановувачі його таланту, а це сусіди Хрущових, брати Олексій і Максим Залеські, відомі як особи великої культури і передових поглядів, умовили Тараса Шевченка провести кілька днів у них в Лебедині. Під час відпочинку в Залеських Шевченко малював і вочевидь написав портрет господині маєтку Парасковії Даленго-Залеської».

Ані у радянський час, ані у період незалежної України ці полотна не вивозились і не тому, що Казахстан відмовляв, а ніхто ніколи з українського боку не звертався з подібним проханням. Бо надто вже багато клопотів з отриманням дозволів.

Керівник наукового центру з вивчення образотворчого мистецтва Казахстану Державного музею мистецтв імені А. Кастеєва Світлана Кобжанова розповіла, що «Версавія» Шевченка опинилися в її країні у 1953 році. А надав полотно Державний російський музей, бо існувала тоді практика підтримки регіональних музеїв. А портрет Залеської подарувала далека родичка родини, яка успадкувала і зберігала образ Парасковії.

Шевченко досі непізнаний

Шевченкознавець, мистецтвознавець зі Львова Володимир Овсійчук зазначив, що полотна Шевченка – зразки високого мистецтва. Адже Кобзар був рівнозначно талановитий як поет і як художник.

Однак досі в Україні не виданий великий альбом, який би охопив усю художню спадщину Шевченка, що зберігається у фондах Київського національного музею імені Шевченка, зазначив мистецтвознавець. Досі немає книжки монографії про Шевченка- художника. Шевченко малював тонше, аніж Карл Брюллов, каже Володимир Овсійчук. У його портретах присутня благородна колористична гама, а через погляд очей прочитується доля людини.

Володимир Овсійчук зауважив, що досі Шевченко, якого називають «русским Рембрантом» є непізнаним в Україні.

«Шевченко пройшов дуже складне життя, він мало прожив, але складно. Кожен етап вимагає пояснень, коментарів. Але глибоких, а не дилетантських. Ми звикли плакати над Шевченком. Нам треба мужньо говорити про Шевченка, як він поступав у цьому періоді, що він діяв. Ми говоримо, що знаємо поезію Шевченка. Саме поезія розкриває ці етапи життя. Іван Дзюба перший розкрив у своїх працях Шевченка як мислителя», – зазначив Володимир Овсійчук.

Радянські стереотипи присутні у дослідженні творчості Шевченка

Радянські стереотипи, які існують довкола вивчення і сприйняття творчості Кобзаря заважають нині глибинному дослідженню і аналізу творчості Шевченка як мислителя. Адже настільки утвердилось переконання, що спадщина Кобзаря давно вивчена, і усвідомлення, що все про Шевченка сказано і написано, відлякує талановитих молодих науковців.

«Цілий ряд шедеврів Шевченка є у Варшаві і Кракові, він товаришував з поляками і подарував їм свої роботи. Мені б хотілось, щоб вони були в Україні, але, Слава Богу, що там, бо їх там шанують і цінять. Але то геніальні речі», – каже відомий мистецтвознавець Володимир Овсійчук.

У Палаці мистецтв окрім двох оригінальних картин Тараса Шевченка представлені і десятки копій полотен Великого Кобзаря, наданих Київським національним музеєм імені Шевченка, а також виставка 100 кобзарів. Зокрема, і прижиттєва книга Тараса Шевченка «Буквар южноруский», 1861року.

(Львів–Київ–Прага)
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG