Доступність посилання

ТОП новини

«Продуктова лихоманка». З полиць магазинів змели місячні запаси солі. Хто сіє паніку серед людей?


Сіль опинилася у переліку дефіцитних товарів у Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, Луганській, а тепер вже і у Миколаївській областях. Підвищився попит на крупи, мило і сірники. Чим викликаний цей ажіотаж? Чи достатньо має Україна запасів солі, чи буде рости на неї ціна? І чи продовжують люди масово скуповувати інші товари?

Соляна лихоманка поволі вщухає

Першою соляна паніка охопила Полтавщину. Підприємець Віктор Володимирович з міста Зінькова розповідає, що ціни на сіль в регіони за два тижні зросли наполовину. «Два тижні тому люди почали багато закуповувати кухонної солі. Доводилося закупки робити двічі на тиждень. Зараз ажіотаж уже закінчився. Але вартість солі зросла на 40 копійок за пачку. Наразі ціна оптового продажу становить 1,45 гривні, а в роздріб – до 2 гривень. Подорожчали й сірники, пачка яких тепер коштує 20 копійок».

Скільки коштує сіль у Києві і чи легко її можна придбати у магазинах, з’ясовувала кореспондентка Радіо Свобода Наталка Коваленко.

Я й не помітила, як у мене вдома закінчилася сіль. Зайшовши в найближчий столичний супермаркет на жодній з поличок солі я не побачила. Знайшла її лише в маленькому кіоску на базарі поруч. Продавець Ольга, яка працює тут щодня вже декілька років поспіль, розповідає, що на цьому тижні люди й справді почали робити масові закупки солі. «Люди розкуповують сіль по 7-10 пачок відразу. Люди почули, що солі не буде, й злякалися, тому й скуповують її».

Ціна на сіль в їхньому кіоску не змінювалась, оскільки вся вона ще зі старих запасів, говорить Ольга. Найдешевша пачка кам’яної солі коштує 1,5 гривні, йодована – 2 гривні.

Пенсіонерка Галина Григорівна, яка голосно обговорювала причини масового скуповування солі зі своєю знайомою, говорить, що ажіотаж був спеціально створений, щоб підняти ціну на сіль. «Я не закуповую сіль, але ще влітку була стаття в газеті про те, що Росія скуповує українську сіль. Сіль у нас є, але зробили повідомлення про її зникнення, щоб підвищити на неї ціну».

Але зараз люди вже заспокоїлись і соляна лихоманка поволі вщухає, говорять продавці. Та й відсутність якогось продукту в магазині – ще не ознака дефіциту.

Підстав для продуктового дефіциту немає

Підстав для продуктового дефіциту, це стосується і солі також, наразі немає, стверджує економіст Олександр Жолудь. Паніка викликана можливим підвищенням цін на харчі. «Будь-який магазин закуповує ту кількість солі, яку він може продати впродовж місяця. Коли починається подібна паніка, люди починають скупувати значно більше (тієї ж таки солі), ніж їм потрібно. Відповідно, не розраховуючи на таке споживання, товар зникає з магазину».

Запасів солі вистачає навіть на посипання доріг

За останні кілька днів з полиць супермаркетів у Дніпропетровську змели місячні запаси солі. Ажіотажний попит на сіль спалахнув, коли люди побачили з екранів телевізорів масове скуповування солі у сусідній Полтавщині. До того ж містом ширяться чутки про неймовірне подорожчання найближчим часом цього продукту і зникнення його з вільного продажу, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.

У ситуації миттєво зорієнтувались торгівці, ціни на ринках зросли у кілька разів, а торгових точок із сіллю поменшало. Приміром, на найбільшому ринку міста «Озерка» пачку можна було купити за 3 гривні і навіть за 7 гривень.

Пані Надія добрала одну з останніх пачок у супермаркеті. «Зять купив за 3 гривень пачку солі, а на базарі й по 5 гривень продають».

У магазинах і супермаркетах продавці дивуються: до такого попиту на сіль не були готові. Якби не чутки про закриття заводу в Артемівську, кажуть, сіль лежала б на полицях, як і зазвичай. А втім зараз соляна лихоманка поволі вщухає. Артемівський завод спростував чутки про закриття. Та й міська влада Дніпропетровська заявила, що запроваджує вимушений контроль постачання і реалізацію соціальної групи товарів у місті, зокрема солі й сірників.

Міський голова запевнив: запаси солі, закупленої для посипання доріг, у випадку чого згодяться і в їжу. Якщо така потреба буде, її можуть навіть роздати задарма. «Ми зараз продовжуємо сипати сіль харчової якості на дороги міста, підставляйте мішки, беріть», - зазначив міський голова Іван Куличенко.

Паніку нагнітають штучно

А у сусідній Донецькій області соляної лихоманки немає, каже місцевий журналіст Олександр Наумов. За його словами, паніку нагнітають штучно. «Мої колеги, прочитавши в Інтернеті про те, що у нас дефіцит солі, вирішили з’ясувати причину. Виявилося, що хтось писав цю статтю на замовлення і отримав за це пристойний гонорар. Єдине – деякі магазини у нас зробили оголошення: «Відпускати цукор в одні руки не більше 20 кілограм» - і цукор відразу ж розхватали».

Ціну підвищувати не збираються

2 мільйони 600 тисяч тонн солі - харчової і технічної - видобув за минулий рік один із найкрупніших в Україні заводів із виробництва цього продукту «Артемсіль».

Відтак, за словами його комерційного директора Ігоря Костиріна, дефіциту солі в Україні немає, і ціну на неї підприємство підвищувати не збирається. «Відпускна ціна звичної пачки солі для населення як була, так і залишилась 42 копійки. А це значить, що підвищення цін - спекуляція. І ажіотаж – частково наслідки фінансової кризи. Наразі багато, хто боїться, що таке ж піде по ринку крупи, цукру та сірників. Потрібно, щоб місцева влада прослідкувала за ціноутворенням».

За словами, Ігоря Костиріна, підприємство «Артемсіль» - прибуткове і працює на повну потужність.Ніяких фінансових чи організаційних проблем немає. А запасів солі вистачить ще на сотні років.

Незважаючи на запевнення виробників солі, що цього продукту в Україні не бракує, люди продовжують скуповувати сіль. У Маріуполі Донецької області ажіотаж навколо неї сягнув такого рівня, що за кожні дві години в магазинах скуповують 6 мішків цього продукту. Хоча зазвичай такої кількості вистачало на тиждень торгівлі, кажуть місцеві продавці.


Чи відчуваєте Ви дефіцит солі та інших продуктів? Чи робите Ви масові закупки?
Валентина Петрівна, касир: Щосуботи я роблю закупки. Ніякого дефіциту продуктів немає, але й грошей немає.
Валентин, інженер: Асортимент продуктів погіршився. Наприклад, м’ясних виробів. А масових закупок не роблю, бо всі гроші на операції витратив.
Надія Іванівна, домогосподарка: Я собі ще до кризи купила 2 мішки цукру та мішок муки. Все інше, що мені потрібно, поки що є.
Олександр Володимирович, письменник: Я не закуповую масово продукти, бо передбачити, чого завтра на прилавках не буде, не можна. Зараз у магазинах повно всього.
Тамара Сергіївна, пенсіонерка: У мене один дефіцит – гроші, а продуктів харчування вистачає. Я живу сьогодні одним днем.
  • Зображення 16x9

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондентка та редакторка сайту Радіо Свобода

     

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG