Доступність посилання

ТОП новини
06 червня 2020, Київ 08:43

Кому потрібне введення надзвичайного стану?


Прага – Перебіг останніх подій у Києві, зокрема, Верховній Раді, свідчить про надзвичайну напругу в українському політичному житті.

Намагання Верховної Ради вивести СБУ з під контролю Президента може призвести до непередбачуваних наслідків. Окрім того, ведення подвійної зовнішньої політики, коли до Брюсселя на самміт НАТО їде дві українських делегації – одна затверджена Президентом на чолі з виконуючим обов’язки керівника МЗС Володимиром Хандогієм, а інша – від прем’єр-міністра, на чолі з віце-прем’єром Григорієм Немирею, також не красить українську владу перед демократичним світом. Але, як виглядає, нинішніх українських керівників уже мало хвилює, що скажуть розумні люди в Брюсселі, чи Вашингтоні.

Пам’ятаємо, що остання парламентська криза в Україні, якраз і почалася з розколу з питань зовнішньої політики. Мало того, що сама Верховна Рада, прем’єр і президент ігнорують нині діючу Конституцію, вони ігнорують свій народ, який зараз переживає чи не найгірші дні з часу кінця Другої світової. Однак, ця вакханалія неповаги до закону, до політичної етики, до власного народу, до власної держави влаштовує найбільше сили, яким «десь тримаються» інтереси України та її людей.

Таких і в уряді, і в парламенті, і в оточенні президента чимало. Вони або ж працюють на сусідню державу, або ж на інтереси «власного тресту» із злодійською підкладкою та розраховують, у разі розвалу України, на великі дивіденди. Невже цього не розуміють реально мислячі політики у Києві?

Невтішні прогнози західних експертів

У разі неконтрольованого розвитку подій, апеляції до стихії, безладу, нікому не уникнути «втрати власної шкури», а то й голови. Бо цього разу, у випадку смути, незгод, вірогідні дуже стихійні і неконтрольовані сценарії. Біля 80 відсотків громадян України живе поза межею бідності, за вікнами їхніх осель наповзає страшна криза, наростає невпевненість у завтрашньому дні.

Нинішні темпи падіння виробництва і загострення фінансових негараздів несуть Україні не лише втрату платоспроможності щодо зовнішніх боргів (дефолту) але й втрату контролю за внутрішньою політичною і соціальною ситуацією. А це загрожує не лише бунтами але й втратою державності. Єдиним виходом з ситуації є реальне сподівання на допомогу демократичного світу. Але для цього потрібна впевненість цього світу у тому, що Україна не зверне з демократичного шляху. Останні прогнози світових експертів щодо можливого хаосу і безладу в Києві не позбавлені підстав.

У разі, якщо МВФ скасує свій 17-мільярдний кредит для України, ніхто інший руки фінансової допомоги Україні не подасть. Москва нині сама перебуває чи не в гіршій ситуації і її запевнення щодо можливого 5-мільярдного кредиту дальше туманних обіцянок не йдуть. У Москві дуже вже переживали з приводу обшуку СБУ в «Нафтогазі України». Чи не за спецрахунки бояться в Кремлі? Недарма Володимир Путін відразу ж прореагував, мовляв, якщо у Києві не зупиняться – перекриємо газ всьому світові! Це ще раз свідчить про надзвичайний інтерес російської влади до подій у Києві.

Французька газета «Фіґаро» за 5 березня стверджує, що Юлія Тимошенко поставила свій народ новими газовими угодами з Москвою «у дуже жорсткі рамки» і «немає враження, що Тимошенко енергійно захищала національні інтереси», а усуненням «РосУкрЕнерго» «досягла однієї зі своїх власних політичних цілей». Це щодо вже сказаного «інтересів власного тресту». І до цього, інше – німецьке видання «Шпіґель» пише, що Віктор Ющенко діяв через СБУ у «Нафтогазі», вірогідно, з власних інтересів, а Дмитро Фірташ, один із засновників «РосУкрЕнерго», «вважається одним із головних спонсорів президента Ющенка».

А що ж народ? Народ поки-що мовчить...

Хаос і безлад декому йде на руку

Можливо чимало політиків у Києві, якраз ворожих українській державності, насамперед, зацікавлені у хаосі та безладі. А нинішні головні політичні сили України невпевнені у своїх силах в умовах економічної кризи, котра наростає. Останні опитування свідчать, що до 60 відсотків громадян не знають, у разі виборів, за кого голосувати. Рейтинги, навіть Януковича і Тимошенко, не вражають. Може у когось є спокуса радикально змінити ситуацію через якесь прискорення розвитку політичних подій? Через яке?

Наприклад, змусити президента вдатися до гарячкових кроків на кшталт розпуску чи блокування парламенту, чи введення надзвичайного стану, чи ще чогось. Дехто навіть каже – президент готується до арешту прем’єр-міністра. Але все це від лукавого. Комусь це потрібно!?

Ясно, що збереження нинішньої політичної ситуації і розвиток кризи не грають на руку ні Юлії Тимошенко, ні Вікторові Ющенкові. Але й Віктор Янукович також не збере дуже великого урожаю з нинішнього і подальшого розвитку подій, межі його 18-20 % навряд чи сильно зміняться до січня 2010 року. А якщо нетерплячка свербить когось за кордоном, то тут, безумовно, потрібен якийсь надзвичайний прискорювач у розвитку політичної ситуації, тоді легше втручатися у внутрішні справи України.

Українські сили не можуть допустити здійснення чужих сценаріїв

Не виключено, що Кремль намагається використати Юлію Тимошенко і Віктора Януковича щоб розіграти лише в Москві відомий політичний сценарій для України. Але цьому сьогодні точно заважає Віктор Ющенко. Чи не ці сценаристи якраз і штовхають різними способами і БЮТ, і Партію регіонів на те, щоб негайно прибрати діючого президента. І так виглядає, що сценаристи ці перебувають вже у цейтноті. Їм потрібно зробити такий крок в Україні до літа, бо там у них заплановані інші. Наприклад, дати своїй незадоволеній армії довести до кінця справу в Грузії?

У даній ситуації – ні президенту, ні главі уряду, якщо вони дбають про національні інтереси, не можна допустити здійснення чужих сценаріїв в Україні. Провокування до непродуманих політичних кроків один щодо одного ні до чого доброго не приведе обох. Цим скористаються лише ворожі Україні сили.

У даній ситуації немає реальних підстав ні для імпічменту президента, ні для введення надзвичайного стану і спроби зробити це зашкодять всій Україні, її, й так мізерному на даний час, авторитетові у світі. Тому про найближче політичне майбутнє мають думати всі справжні патріоти держави. А що ж народ? Він, насамперед, не має мовчати!

(Прага–Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Дивитись коментарі (8)

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG