Доступність посилання

ТОП новини
18 Жовтень 2019, Київ 20:07

Мобільна культура. Користуймося мобільним чемно!


Київ – Троє з чотирьох українців користуються мобілками. Такими є дані дослідження, проведеного Київським інститутом імені Горшеніна. Про мобільний бум, який не стихає навіть під час економічної скрути, говорить чимало експертів. Та попри всі переваги стільникового зв’язку, він приносить не лише позитив. Всім, хто їздить у громадському транспорті, доводилося стикатися з пасажирами, які, не соромлячись, голосно говорять по телефону. Не є також винятком відвідувачі театрів, музеїв, кіно, які не вимикають свої мобільні. Як можна поліпшити мобільну чемність в Україні?

Гучні розмови по мобілці прямо під час вистави дратують більшість. А акторам такі «мобільні глядачі» настільки заважають, що рятує ситуацію хіба що почуття гумору, зізнається Ольга Сумська. «Якщо актор тримає якусь паузу, тишу, і раптом десь дзеленькне телефон... Це руйнує глибину змісту цієї паузи. Смішні ситуації бувають: коли грали «Маскарад» Лермонтова, був драматичний епізод, і раптом з партеру: «пиришкі-пупиришкі» Каменських і Потапа. Це дуже смішно, але аж ніяк не поєднується з Лермонтовим», – іронічно зауважує актриса.

Штрафами поліпшити культуру українців, щоб вони не користувалися мобілками у переповненому транспорті, у театрах, музеях, під час концертів та кіносеансів, не вдасться. Так вважає письменник і книговидавець Віталій Капранов. Навколишнім варто намагатися створити умови, коли кожен любитель потеревенити по мобільному відчув би себе білою вороною. «Питання взаємної культури дуже складне. Тут можна діяти виключно шляхом нетерпимості з боку людей, що є навкруги. Лише якщо знайдеться критична маса людей, які будуть цим невдоволені і будуть демонструвати, що така поведінка неввічлива, щоб людина відчувала, що їй незручно, тільки тоді щось зміниться».

Мобільний: необхідність чи спосіб похизуватися?


Ще одне публічне місце, де мобільні телефони лунають особливо часто, це сесійна зала Верховної Ради. Депутати від різних фракцій зізнались у інтерв’ю Радіо Свобода, що розмови по мобілці доводиться вести і під час засідань. Регіонал Олександр Кузьмук говорить, що останнім часом постійно користується мобільним, бо іншого виходу просто немає. «Людина дисциплінована під час засідань вимикає. Буває так, що я приймаю телефонний дзвінок у залі». БЮТівець Валерій Писаренко зізнається, що він іноді розмовляє «в день по телефону більше, ніж вживу», а НУНСівець Юрій Костенко дуже часто дає інтерв’ю телефоном – такі розмови затягуються на години.

Для багатьох українців мобілка – не лише засіб спілкування, а й можливість похвалитися, показати свою мобільну спроможність.

Великими шанувальниками технічних новинок, зокрема, мобільних телефонів, є також жителі Ісландії, розповідає киянка Ірина, яка навчалася у цій країні. «Люди, приходячи кудись, обов’язково викладають на стіл свої мобільні, зазвичай це смартфони, і спілкуються так, щоб усі бачили». А як тільки на ринку з’являється нова модель, деякі навіть беруть кредит, щоб придбати свіженьку забавку. Тож для багатьох тамтешніх мешканців мобілка не просто засіб спілкування.

Користуватися мобільним треба тільки за прямим призначенням, тобто проводити короткі термінові розмови, вважає письменниця Лада Лузіна. «Для мене мобільний телефон – це хронічний невроз і постійний ворог! Будь-яка людина в будь-яку секунду може мене смикнути з найдурнішої причини. Мобільний телефон – це замах на приватне життя», – впевнена вона.

Майбутнє за мобільним зв’язком

А ось у Закарпатській області ще принаймні десята частина населених пунктів живе без мобільного зв’язку. Люди кажуть: немає мобілок, то й зайвих витрат немає.

Гелена Шекета з села Розівка, що в Ужгородському районі Закарпаття, зі своїм старшим братом Василем спілкується виключно за допомогою лінійного телефону, а ще листівками. Каже: в тому населеному пункті, де живе брат, мобільний зв’язок ще й не думають встановлювати, перешкоджає складний гірський рельєф: «Мій брат живе в селі Медведівці Мукачівського району. Мобільного зв’язку там немає. Вони навіть швидку через лінійну викликають».

Закарпатські соціологи підрахували, що загалом в області майже десята частина населених пунктів, тобто приблизно 50-60 сіл, не має мобільного зв’язку. За різними даними, цифра коливається від 8% до 20% населених пунктів у різних операторів.

Немає мобілок переважно в селах з малою кількістю населення – 80-100 осіб. У таких населених пунктах, зізнаються самі оператори, просто невигідно будувати зв’язкові вежі. А ще нерідко перешкоджають встановленню цього блага цивілізації складні умови Закарпаття: гірський рельєф, густі непролазні хащі. Трапляється, що й село десь так загубиться в долині поміж високих гір, що й доїхати до нього важко, не те, що зв’язок прокласти.

Мешканці багатьох населених пунктів Закарпаття зізнаються, що нерідко якийсь оператор ніби й підведе зв'язок до села, а насправді його все одно немає. «Десь в одній точці в селі можна той зв'язок, так би мовити, «зловити», але хіба то задовольнить потребу всіх мешканців»? Тому й живе чимало людей в Закарпатті без мобілок. Жартують: «Досі так жили, то й далі не повмираємо». Та ще й тішаться: зараз, в умовах економічної кризи, менше мають зайвих витрат.

Надалі мобільні технології розвиватимуться в Україні якісно, а кількість користувачів уже не зростатиме різко, прогнозує голова ради Української асоціації зв’язку Юрій Соловйов. Будуть розвиватися можливості доступу до Інтернету, передачі відео- та аудіо інформації, оплати послуг за допомогою мобільного зв’язку.

До речі, опитування Київського інституту імені Горшеніна також показало, що Інтернетом користується в Україні менше третини опитаних. Можливість долучитися до всесвітньої мережі за допомогою мобілки приваблюватиме все більше користувачів, пророкують експерти.

Ви за чи проти розмови
по мобільному в театрах,
музеях та інших громадських
місцях? Чи потрібні штрафи
за такі розмови?
Андрій, інженер: Можливо, якщо справи нагальні і неможливо їх відмінити, можна користуватися. Однак, це неприємно для інших людей. І штрафи можна ввести на вихідні дзвінки. Бо якщо людині телефонують у невідповідний час, вона ж невинна.
Дарина, студентка: У кіно, театрах користуватися не слід. Це заважає людям відпочивати. Ідея вводити штраф за розмови в таких місцях правильна. А от у транспорті, на вулиці користуватися можна, я думаю.
Анатолій Морозов, професор: Це неподобство. Чого ти прийшов до театру? Щоб розмовляти та заважати іншим? Штрафи – це занадто, треба просто ввічливо, але рішуче таким громадянам сказати: ви прийшли в храм мистецтва.
Тетяна, адміністратор: Я проти користування мобільними в таких місцях, але штрафи – то занадто. Треба просто людей попереджати.
Антон, студент: Коли Ви розмовляєте по телефону в громадських місцях, Ви можете заважати іншим. Але штрафи непотрібні, адже всі ми люди, можуть бути якісь невідкладні справи.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG