Доступність посилання

ТОП новини
14 Жовтень 2019, Київ 21:59

Нечіткі закони породжують хартії


Київ – Чим менше заборон, тим краще. Такої одностайної думки тримаються юристи, правозахисники та представники творчих професій. Принаймні, ті, кого опитало Радіо Свобода, з’ясовуючи ставлення до підписаної з Кабінетом Міністрів керівниками 9 провідних українських телеканалів Хартії про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі. Експерти вважають, що на часі вдосконалення законодавства, а створення комісій та підписання угод проблем не вирішить.

Все, що не заборонене законом, має право на існування. Але якщо заборони прописані нечітко і навіть механізми їх реалізації відсутні, то виникає широке поле для маніпуляцій, залежності, створення комісій, підписання угод і тому подібного.

Саме це стало основною причиною створення Комісії з питань суспільної моралі, а потім і підписання Хартії між урядом та телеканалами, вважає голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

За його словами, в Конституції та в законах норми виписані таким чином, що вони не діють. Також закон не передбачає адміністративної відповідальності, а лише кримінальну. Це ускладнює справу, бо доведення в суді, що хтось розпалює національну ворожнечу чи допускає інші порушення суспільної моралі, розтягується на роки. Адміністративна ж відповідальність спростила б процедуру. Заплативши істотні штрафи, телеканали були б зацікавлені у недопущенні таких порушень.

Тому Євген Захаров наголошує, що необхідно вдосконалювати законодавство, а не підписувати Хартії. Глядачам же радить бути вимогливішим до телепродукції, «голосуючи кнопкою» за ті програми, які є справді гідними уваги.

Телеканали вимушено пішли на підписання Хартії

Дуже скептичне ставлення до дій Комісій з суспільної моралі та підписання Хартії з 9 телеканалами висловив і юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай

Він наголошує, що це його особиста думка, але він вважає, що телеканали просто примусили підписати цю угоду з урядом. «Їм просто пояснили, що якщо вони не будуть співпрацювати з Комісією із захисту моралі, то до них застосовуватимуть якісь санкції», – зауважив Ігор Розкладай.

З іншого боку, самі телеканали «теж не є ангелами і їхнє небажання виробити спільні підходи, їхнє формальне ставлення до підписання редакційних статутів, які мали запровадити етичні норми щодо відбору програм та підготовки сюжетів» і спровокувало владу.

На екранах забагато насилля і відвертого обману

Вже давно точиться дискусія, щодо засилля на телевізійних екранах жорстокості та насилля. Не рідко у денних програмах, коли діти повертаються зі школи, демонструються фільми з еротичними сценами, а нічний ефір заповнений усілякими телеіграми, єдиною метою яких є примусити глядача зателефонувати за вказаним номером.

Це підтвердили і результати опитування, проведеного Інститутом Горшеніна. Згідно з даними дослідження, більше половини респондентів вважають, що в Україні існує свобода слова (55,2%). Водночас, понад 59% опитаних висловилися за необхідність цензури у ЗМІ.

Зокрема, на їхню думку, це стосується, перш за все, сцен насильства і жорстокості, а також пропаганди кримінального способу життя, показ яких у ЗМІ, вважають респонденти, повинен бути підданий цензурі.

Однак, практика показує, що «голі заборони» не дають бажаних наслідків, а от чіткі правила і обов’язкова відповідальність за їхнє порушення приносять свої результати.

Для прикладу, один рейтинговий британський телеканал заплатив великий штраф за те, що сфальшував результати опитування, яке він сам і проводив. Таку поведінку каналу визнали непрофесійною і такою, що не відповідає нормам етики.

Що ж до «каналів для дорослих», то вони у більшості розвинутих країн є платними і дивитися їх можна лише за підпискою.

Творці й урядовці – проти цензури

Між тим стаття 54 Конституції України гарантує свободу творчості. І лауреат Національної премії імені Шевченка письменник Лесь Уляненко, останню книгу якого Комісія з моралі визнала порнографічною, у властивій йому радикальній манері застерігає, що заборони є небезпечними для суспільства.

Уляненко вважає, що дії Комісії з питань суспільної моралі та підписання Хартії – «це перша ознака диктатури та бажання «закрутити гайки» перед виборами. Почали з мене і пішли далі. Ми не маємо права забороняти нічого, бо з простої заборони починається шлях до терору, коли людей розстрілюють під стіною».

Проти цензури категорично висловився й ініціатор підписання Хартії з телеканалами віце-прем’єр-міністр України Іван Васюник.

«Введення цензури – це шлях репресивний», – сказав Васюник на церемонії підписання Хартії про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі.

А тому уряд наразі пропонує телеканалам діалог.

До нього поки готові не всі телеканали. Серед них і «Інтер».

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG