Від початку року прибутки малих підприємців у Вінницькій області впали більш ніж удвічі. Подібне відбувається у Чернігові, Черкасах. Миколаєві, Одесі та, мабуть, і в інших містах. Причина проста: в умовах кризи місцеві жителі стали витрачати набагато менше грошей на ринках, у магазинах та перукарнях. Підприємці ледве сплачують податки та збори.
Додаткові внески до пенсійного фонду, передбачені законопроектом № 3521, більшість із них просто не зможуть платити, говорить голова об’єднання підприємців «Центр» Вінницької області Алла Алексеєнцева.
«Це не є підприємці по суті. 80% представників так званого «малого бізнесу» – це просто заробітчани у власній країні. Це люди, які самі створили собі робочі місця. Переважно це жінки, які годують дітей та онуків, значна частина – пенсійного віку. Як можна за їхній рахунок наповнювати пенсійний фонд? Від держави вони нічого не вимагають. Лише одного: дайте працювати!» – наголошує Алла Алексеєнцева.
Антикризові заходи можуть збільшити безробіття і розхитати бюджет?
Пенсійний фонд не повинні наповнювати жінки та бабусі – з цим погоджується і голова Черкаської профспілки підприємців Ольга Ракова. Вона пропонує інші джерела.
«У законопроекті виписано, що навіть пенсіонери, які вийшли підробити, платитимуть до пенсійного фонду від 200 гривень на місяць! Чи не простіше зменшити різницю між мінімальною та максимальною пенсіями? В Україні мінімальна складає 570 гривень на місяць, максимальна - в деяких депутатів 75-220 тисяч!» – зазначає Ольга Ракова.
Законопроект про зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» – лише одна із багатьох спроб частково перекласти тягар бюджетного дефіциту на плечі малого бізнесу. Нещодавно Верховна Рада відхилила інший законопроект, який пропонував запровадити для підприємців додатковий ринковий податок. Подібні законодавчі ініціативи ведуть до знищення підприємництва як такого, говорить заступник голови комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна.
«Від антикризових заходів очікують збільшення бюджетних надходжень та робочих місць. Ми подібними «реформами» призводимо до суто протилежного наслідку: зменшення кількості легальних підприємців, перехід їх до числа безробітних, скорочення бюджетних надходжень. Нині в Україні 900 тисяч малих підприємців. Уявіть собі, що станеться, якщо хоча б половина з них збанкрутує, перестане платити свій єдиний податок, натомість піде на біржу праці й вимагатиме державної допомоги! Цей закон – безглузда та антиукраїнська дія», – каже Ксенія Ляпіна.
Краще платити на 200 гривень більше, ніж на 600
Таку наполегливість можновладців депутат пояснює намаганням знищити малий бізнес, місце якого посядуть великі торговельні монополії. Згаданий законопроект Верховна Рада має розглянути 31 березня. Втім, Ксенія Ляпіна сподівається, що законопроект буде відхилено.
Іншої думки щодо збільшення пенсійного збору дотримується голова Державного комітету з питань розвитку підприємництва Олександра Кужель.
«Взагалі система єдиного податку незмінна вже 10 років, і змінювати її було найкраще років зо два тому, а не під час кризи. Проте й зараз підприємці, що працюють за спрощеною системою оподаткування, не доплачують до реального пенсійного внеску. І якщо обирати між збільшенням єдиного податку до 600 гривень чи зростанням пенсійного внеску до 200, мені більше імпонує останнє», – зауважила Олександра Кужель.
Вона каже, що збитки малого бізнесу від збільшення пенсійного збору можна компенсувати. Зокрема, пропонує одночасно зменшити для підприємців комунальні платежі.
(Вінниця – Київ – Прага)
Додаткові внески до пенсійного фонду, передбачені законопроектом № 3521, більшість із них просто не зможуть платити, говорить голова об’єднання підприємців «Центр» Вінницької області Алла Алексеєнцева.
«Це не є підприємці по суті. 80% представників так званого «малого бізнесу» – це просто заробітчани у власній країні. Це люди, які самі створили собі робочі місця. Переважно це жінки, які годують дітей та онуків, значна частина – пенсійного віку. Як можна за їхній рахунок наповнювати пенсійний фонд? Від держави вони нічого не вимагають. Лише одного: дайте працювати!» – наголошує Алла Алексеєнцева.
Антикризові заходи можуть збільшити безробіття і розхитати бюджет?
Пенсійний фонд не повинні наповнювати жінки та бабусі – з цим погоджується і голова Черкаської профспілки підприємців Ольга Ракова. Вона пропонує інші джерела.
«У законопроекті виписано, що навіть пенсіонери, які вийшли підробити, платитимуть до пенсійного фонду від 200 гривень на місяць! Чи не простіше зменшити різницю між мінімальною та максимальною пенсіями? В Україні мінімальна складає 570 гривень на місяць, максимальна - в деяких депутатів 75-220 тисяч!» – зазначає Ольга Ракова.
Законопроект про зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» – лише одна із багатьох спроб частково перекласти тягар бюджетного дефіциту на плечі малого бізнесу. Нещодавно Верховна Рада відхилила інший законопроект, який пропонував запровадити для підприємців додатковий ринковий податок. Подібні законодавчі ініціативи ведуть до знищення підприємництва як такого, говорить заступник голови комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна.
«Від антикризових заходів очікують збільшення бюджетних надходжень та робочих місць. Ми подібними «реформами» призводимо до суто протилежного наслідку: зменшення кількості легальних підприємців, перехід їх до числа безробітних, скорочення бюджетних надходжень. Нині в Україні 900 тисяч малих підприємців. Уявіть собі, що станеться, якщо хоча б половина з них збанкрутує, перестане платити свій єдиний податок, натомість піде на біржу праці й вимагатиме державної допомоги! Цей закон – безглузда та антиукраїнська дія», – каже Ксенія Ляпіна.
Краще платити на 200 гривень більше, ніж на 600
Таку наполегливість можновладців депутат пояснює намаганням знищити малий бізнес, місце якого посядуть великі торговельні монополії. Згаданий законопроект Верховна Рада має розглянути 31 березня. Втім, Ксенія Ляпіна сподівається, що законопроект буде відхилено.
Іншої думки щодо збільшення пенсійного збору дотримується голова Державного комітету з питань розвитку підприємництва Олександра Кужель.
«Взагалі система єдиного податку незмінна вже 10 років, і змінювати її було найкраще років зо два тому, а не під час кризи. Проте й зараз підприємці, що працюють за спрощеною системою оподаткування, не доплачують до реального пенсійного внеску. І якщо обирати між збільшенням єдиного податку до 600 гривень чи зростанням пенсійного внеску до 200, мені більше імпонує останнє», – зауважила Олександра Кужель.
Вона каже, що збитки малого бізнесу від збільшення пенсійного збору можна компенсувати. Зокрема, пропонує одночасно зменшити для підприємців комунальні платежі.
(Вінниця – Київ – Прага)
