«Радянські органи державної безпеки у 1939–1945 рр.: Документи Галузевого державного архіву СБУ з 1939 по червень 1941 р.» – таку назву має збірник, який підготовували до друку історики та ветерани органів безпеки.
Планується, що цей збірник буде першим серед подальших публікацій документів НКВС періоду ІІ Світової війни.
На пошук документів, їх розсекречення та впорядкування для публікації пішло 2 роки.
Майже усі документи публікаються уперше
Серед опублікованого директиви й накази, що передували вступу Червоної Армії на територію Західної України.
Особливо вражають, розповідає упорядник видання, професор історії Василь Даниленко, документи про переговори із польським генералом Лангнером, який керував Львівським п'ятнадцятитисячним гарнізоном.
Лангрен складає зброю, щоб зберегти Львів від руйнування і Червона Армія 22 вересня 1939 року вступає у місто.
Далі документи свідчать, що керівництво СРСР і не збиралося дотримуватися досягнутих домовленостей. Польських офіцерів та жандармерію арештовують і навесні 1940 року розстрілюють.
Збірник містить також розвідувальні повідомлення. Вони однозначно демонструють, що радянські органи безпеки знали усе в дрібних деталях про підготовку Німеччини до війни із СРСР.
Знали, що війна буде і до неї не готувалися
Задокументовано, буквально по годинах, які німецькі військові керівники з'являлися на тому боці кордону, які війська там концентрувалися і як проводилися відповідні розвідувальні дії. Також опубліковано оригінал документу про те, як за годину перед нападом 22 червня, через Буг перебрався німецький єфрейтор і розповів про початок наступальної операції.
Знало НКВС, як свідчать документи, і про надзвичайно низьку готовність військових частин та оборонних об'єктів до війни. Однак, цей орган разом із керівництвом СРСР, накази якого він виконував, став заручником власної репресивної політики серед командного складу Червоної Армії та примусового насаджування тези, що Німеччина на Радянський Союз не нападе.
Є у збірнику і директиви наркома внутрішніх справ СРСР Лаврентія Берії, якими керувалися підрозділи НКВС після вступу до Західної України. Йдеться про перевірку усіх ув'язнених, необхідність арештів місцевої поліції та активістів польських і українських політичних партій.
У червні-липні 1941 року усіх ув'язнених підрозділи НКВС розстріляли.
(Київ–Прага)
Планується, що цей збірник буде першим серед подальших публікацій документів НКВС періоду ІІ Світової війни.
На пошук документів, їх розсекречення та впорядкування для публікації пішло 2 роки.
Майже усі документи публікаються уперше
Серед опублікованого директиви й накази, що передували вступу Червоної Армії на територію Західної України.
Особливо вражають, розповідає упорядник видання, професор історії Василь Даниленко, документи про переговори із польським генералом Лангнером, який керував Львівським п'ятнадцятитисячним гарнізоном.
Лангрен складає зброю, щоб зберегти Львів від руйнування і Червона Армія 22 вересня 1939 року вступає у місто.
Далі документи свідчать, що керівництво СРСР і не збиралося дотримуватися досягнутих домовленостей. Польських офіцерів та жандармерію арештовують і навесні 1940 року розстрілюють.
Збірник містить також розвідувальні повідомлення. Вони однозначно демонструють, що радянські органи безпеки знали усе в дрібних деталях про підготовку Німеччини до війни із СРСР.
Знали, що війна буде і до неї не готувалися
Задокументовано, буквально по годинах, які німецькі військові керівники з'являлися на тому боці кордону, які війська там концентрувалися і як проводилися відповідні розвідувальні дії. Також опубліковано оригінал документу про те, як за годину перед нападом 22 червня, через Буг перебрався німецький єфрейтор і розповів про початок наступальної операції.
Знало НКВС, як свідчать документи, і про надзвичайно низьку готовність військових частин та оборонних об'єктів до війни. Однак, цей орган разом із керівництвом СРСР, накази якого він виконував, став заручником власної репресивної політики серед командного складу Червоної Армії та примусового насаджування тези, що Німеччина на Радянський Союз не нападе.
Є у збірнику і директиви наркома внутрішніх справ СРСР Лаврентія Берії, якими керувалися підрозділи НКВС після вступу до Західної України. Йдеться про перевірку усіх ув'язнених, необхідність арештів місцевої поліції та активістів польських і українських політичних партій.
У червні-липні 1941 року усіх ув'язнених підрозділи НКВС розстріляли.
(Київ–Прага)
