Гей, пластуни, гей, юнаки,
Життя – не жарти, не казки,
А праця, буря і негоди.
Гартуймо ж наш юнацький дух,
Юнацьке гасло «Воля й дух».
Ніщо нам лихо ні пригоди, ніщо нам лихо ні пригоди!
Юним пластунам з гуртка «Орли», який діє в останньому на межі зі Львівщиною селі Липівка, ці слова, що «життя – не жарти, не казки», часто повторює їхній виховник Богдан Стиславський, сам із тих перших пластунів відновленої молодіжної організації. Зараз він батько чотирьох дітей, за фахом художник по дереву, майстровий чоловік – плете з соломи, різьбить по дереву, ліпить із глини. І у Рогатинській школі естетичного виховання веде гурток художніх ремесел, який єдиний в області з таких гуртків працює за пластовою методикою. За словами Богдана Стиславського, Пласт – це рух, ігри, мандрівництво, виховання патріотизму і умінь.
«Пласт – це виховання молоді в системі ігор. У кожній грі є невеличка доля позитивного допінгу, яку дитина сприймає і таким чином виховується. Від рухових ігор до інтелектуальних, де молодь виховується і навіть не помічає, що ловиться на той гачок виховання, тобто гачок доброти», –каже Богдан Стиславський.
Пластунами були Бандера і Шухевич
У квітні 1912 року Олександр Тишовський у Львові заснував Пласт – українську дитячо-молодіжну організацію за принципом скаутської. Назва пішла від козаків-пластунів. У 1989 році з ініціативи академіка Ігоря Юхновського формувалися перші гуртки відновленого Пласту Національної скаутської організації України.
На Івано-Франківщині це були села Угорники, Черніїв, Рогатинський, Надвірнянський райони, Яремче. Згадують, як перша пластова література була сфотографована на звичайну плівку, а знімки зшили у книжечку. Перші пластуни були під пильним наглядом КДБ, переслідувалися. Символічно, що перше таборування відбулося там, де свого часу проходили юнацький вишкіл Степан Бандера і Роман Шухевич, розповідає голова Івано-Франківської округи Пласту НСОУ Руслан Марцинків.
«Першим пластовим табором, який зібрав юнь цілої області, був табір в 1991 році на «Соколі» – це наша пластова оселя, подарована ще в 20-х роках митрополитом Андреєм Шептицьким, яка була зруйнована 1946-му і відновлена у 1991-му. І цей перший табір показав, що пластова ідея буде жити», – зазначив Руслан Марцинків.
Багато покликаних – мало вибраних
Сьогодні на Прикарпатті майже 30 осередків об’єднують понад тисячу пластунів. Це і діти, і дорослі-виховники. Влітку таборують: живуть у наметах, займаються вишкільними вправами. Взимку розносять по домівках краян Віфлеємський вогонь миру, ходять з вертепами. Є пластові закони, присяга і обов’язки, є такі поняття як пластові уміння: співочі чи музичні, чи майстерка, чи навіть пластова вмілість на виживання.
«Перший закон – пластун вірний Богові і Україні, другий пластовий закон – пластун допомагає іншим, і третій – пластун слухає пластового проводу і живе за пластовими законами», – розповідає юний липівчанин Іван Колодій.
Справа добровільна, не прив’язана до школи, чим насамперед відрізняється від колишньої піонерської. Та і не всім під силу пройти пластовий вишкіл. Як сказав Богдан Стиславський з Рогатинщини, «багато покликаних – мало вибраних». Його перші вихованці уже виросли, один після закінчення університету повернувся у рідне село і є старшим пластуном. Ще один навчається в духовній семінарії і пообіцяв на своїй парафії теж організувати пластовий гурток.
За місяць – великий пластовий збір
Урочистості на відзначення 20-річчя відновлення діяльності Пласту відбулися в Івано-Франківську. Пластуни пройшли урочистим маршем від пластової домівки до катедрального собору Святого Воскресіння на Службу Божу. На Вічевому майдані у військовому наметі розгорнули пластовий музей. Юнаки і юначки переглянули фільм Івана Миколайчука «Пропала грамота», а для найменших новаків була лялькова вистава.
На 25 квітня запланований концерт за участю пластового приятеля Сашка Положинського та гурту «Тартак», на початок травня – великий пластовий збір у наметових умовах у с.Грабівка Калуського району (це біля Чорного лісу, де діяли загони УПА). А між тим будуть і упорядкування історичних місць у меморіальному комплексі «Дем’янів Лаз», і профілактика серед ровесників шкідливих звичок, і вишкільні заняття, і волонтерська праця.
(Івано-Франківськ–Київ–Прага)