Доступність посилання

ТОП новини

Велика Британія: 20-ті роковини найбільшої катастрофи, пов’язаної зі спортом


Лондон – Тисячі людей зібралися у Ліверпулі, щоб вшанувати пам’ять жертв найбільшої катастрофи в історії британського спорту. 15 квітня 1989 року 96 вболівальників футбольної команди «Ліверпуль» загинули у тисняві на стадіоні Гіллсборо у Шеффілді, де відбувався півфінал Кубку Англії.

Сім’ї і друзі загиблих 20 років тому, вболівальники, що пережили той день, нинішні і колишні гравці команди «Ліверпуль» зібралися на стадіоні команди Анфілд на церемонію вшанування.

Були запалені свічки за кожну жертву трагедії. Кенні Далґліш, що був тоді тренером команди, виступив зі зворушливою промовою.

Міська влада надала родичам жертв титули почесних громадян Ліверпуля. О 3 годині 6 хвилин за британським часом у центрах Ліверпуля, Шеффілда, де відбувався матч, та Ноттінґгема – міста, звідки був суперник «Ліверпуля» – «Ноттінгґем Форест», оголосили дві хвилини мовчання.

Саме у цей час 20 років тому, лише через шість хвилин після початку, суддя на вимогу поліції перервав гру, коли почав з’ясовуватися розмах трагедії.

У ті часи на британських стадіонах периметр був обнесений високим бар’єром, щоб вболівальники не вибігали на поле. Коли тисячі фанів «Ліверпуля» прибули на матч за кілька хвилин до початку, поліція припустилася кількох помилок у контролі за юрбою, внаслідок чого кількість людей перевищила максимальну спроможність двох секторів.

Натовп, що напирав, почав чавити передні ряди, притискаючи їх до ґрат. Крім того, в одному місці бар’єр не витримав, і люди почали падати одні на одних. Дехто втікав, намагаючись перелізти через загорожу до сусідніх секторів, декого витягали нагору фани з верхнього ярусу, але 96 осіб, серед них і діти, загинули, а ще сотні були поранені.

Девід Ґіллулі, який вижив лише завдяки рішучим діям однієї з жінок-поліцейських, пригадує той день так: «Я знав, що щось було не так. Я відчував цю тисняву, що ставала все страшнішою. Я знав, що потрапив у халепу. Я почав кричати до офіцера поліції, що був у секторі нагорі, але він нічого не робив. Я глянув на поле, і там небагато що робилося. Потім я почув, як фани говорять, що хтось загинув. А тоді всі почали кричати: треба звідси вибиратися, щось не так. Я побачив двох дівчат-сестер біля себе: одна з них втратила свідомість. І тут мене просто приліпило до бар’єру. Я надзвичайно перелякався. Я не знав, що робити, не міг поворухнутися».

Відтак Ґіллулі врятувало те, що співробітник поліції відчинила вихід з боку поля і почала по одному витягати фанів назовні, і поступово Девід знову міг дихати.

Катастрофа на Гіллсборо назавжди змінила методи, якими на матчах у Британії контролюють юрбу.

На стадіонах тепер немає стоячих місць, і відповідно, лише із сидячими місцями можна дістатися до сектора. Поліція не контролює порядок на стадіонах – це роблять цивільні стюарди.


Суди, які відбувалися проти високих посадовців поліції у Шеффілді, відмовилися визнати їх винними у ненавмисному вбивстві.

Два найвищі поліцейські звільнилися зі служби.

Мати однієї з жертв нині чекає на розгляд справи щодо свого сина в Європейському суді.

(Лондон – Прага – Київ)

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG