Доступність посилання

ТОП новини
19 Вересень 2019, Київ 04:59

Вірменія і Туреччина поспішають налагодити відносини, поки процес не зірвався


Карта Нагірного Карабаху і прилеглих до неї колишніх азербайджанських територій, які в даний час знаходяться під вірменським контролем

Прага – Вірменія й Туреччина оголосили, що узгодили порядок відновлення відносин між ними, перерваних було через Нагірний Карабах. Обидві країни, як виглядає, поспішали з цим оголошенням, бо мають підстави побоюватися, що їхня домовленість може опинитися під загрозою. Тільки підстави ці в Єревана й Анкари різні.

Коротка, менш як із сотні слів, заява, яку Вірменія й Туреччина оприлюднили в середу разом із посередником Швейцарією, оголошує про саму домовленість, але не подає подробиць плану зближення двох країн, які 16 років тому пересварилися через Нагірний Карабах в Азербайджані.

Тоді, в 1993-му, Туреччина перервала з Вірменією дипломатичні відносини і закрила кордон. Таким чином Анкара протестувала проти участі Єревана в війні в Азербайджані.

Там місцеві вірмени з азербайджанського регіону Нагірного Карабаху односторонньо проголосили перед тим незалежність від Баку. А з 1992 до 1994 року карабахські вірмени за підтримки з Єревана вибивали азербайджанські війська і з частини територій Азербайджану, які не належать до «острівця» Нагірного Карабаху, а поєднують його з Вірменією.

Азербайджан реагує різко

І нинішня домовленість Вірменії з Туреччиною, яка є союзником Азербайджану, дуже не вдовольняє Баку. Власне, Туреччина не очікувала такої різкої реакції Азербайджану, який дає зрозуміти, що в Анкарі його зрадили, каже директор Вірменського центру національних і міжнародних досліджень у Єревані Ричард Кіракосян.

«Вважаю, що сигнал із Туреччини до Вірменії цілком чіткий: «вікно можливості» дуже маленьке й уже зачиняється. Вірменія ж, вважаю, боїться втратити цю можливість, так само як боїться й Туреччина, через реакцію Азербайджану. Тому, можливо, такий поспіх чи така енергійність у відновленні процесу, який, здавалося, зупинився, відображає майже що відчайдушне прагнення вірменського уряду укласти цю угоду», – каже аналітик.

Іще однією проблемою для Єревана є, за його словами, настрої націоналістичної опозиції. Вона може не погодитися з примиренням із Туреччиною, яку вважає за давнього ворога, як і з можливою мирною домовленістю щодо Нагірного Карабаху з Азербайджаном.

Барак Обама і «геноцид вірмен»

А Анкара мала власну причину поквапитися з заявою про початок поліпшення відносин із Вірменією. Вже в п’ятницю у США Білий дім має виступити з традиційною щорічною заявою з нагоди роковин масових убивств вірмен у часи Першої світової війни на землях, що належали тодішній турецькій державі, Оттоманській імперії. А новий президент США Барак Обама в часи виборчої кампанії обіцяв, що визнає ці масові вбивства за геноцид.

Саме геноцидом, цілеспрямованим винищенням вірменського населення, вважають ті події вірмени й домагаються такого визнання у світі. Натомість турки категорично протестують проти цього визначення.

Тепер в Анкарі, як виглядає, сподіваються, що американський керівник може в п’ятничній заяві утриматися від слова «геноцид». Принаймні, там вважають, що в деяких останніх заявах Барака Обами помітили натяк на таку можливість, якщо Туреччина досягне поступу в зближенні з Вірменією.

Загинули сотні тисяч чи й мільйони


24 квітня 1915 року в тодішньому Константинополі, нинішньому Стамбулі, затримали й депортували з міста першу групу провідних вірменських діячів, близько 250 осіб; частина з них потім загинула. По тому в інших регіонах теж почалися масові депортації вірмен, які супроводжувалися насильством проти них. Тепер вірмени всього світу вшановують цю дату як день пам’яті геноциду вірмен.

У перебігу подальших убивств і депортацій, як вважають у сучасній Вірменії, в Оттоманській імперії загинуло близько півтора мільйона вірмен із загалом близько двох мільйонів, які жили в імперії; ще десятки чи й сотні тисяч були змушені виїхати в еміграцію по всьому світі.

Туреччина ж стверджує, що вірмен тоді загинуло 600 тисяч, і не через свідоме винищення, а внаслідок подій Першої світової війни. Вірмени, кажуть у Туреччині, гинули в боях, бо підняли повстання проти турецької влади й стали на бік армії Російської імперії, яка вторглася до імперії Оттоманської. Крім того, визнає Анкара, вірмени гинули й від тяжких умов примусових масових депортацій. Їх як симпатиків супротивника виселяли з регіонів, які межували з тодішньою Росією, до сирійських пустель.

(Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG