Людина собаці друг чи ворог?
Як стверджують столичні чиновники, з початком реалізації Програми стерилізації безпритульних тварин - з жовтня 2007 року - бродячих псів уже не вбивають, а відловлюють і передають у притулки (один із них державний, а 4 належать громадським організаціям). За словами Галини Савчук, речниці Центру ідентифікації тварин Київської міської державної адміністрації, основна проблема, через яку цього року програма пробуксовує, це брак коштів у міському бюджеті. «На здійснення заходів зі стерилізації тварин фінансування немає. Якщо взяти динаміку за результатами впровадження, то за весь період від початку дії програми, це 2008 і перший квартал 2009 року, простерилізовано 1562 безпритульні собаки. Це показник дуже невисокий, якщо брати до уваги, скільки тварин виловлювалося за рік у місті Києві. Піковою точкою був 2002 рік, коли було виловлено і знищено 32 000 тварин».
Відловлювати собак, розподіляти їх по притулках, або й навіть присипляти їх - це не спосіб вирішення проблеми, зазначає Ірина Терещенко з Молодіжної Ліги Захисту Тварин. Популяція собак-безхатченків швидко поновлюється. «Евтаназія зараз коштує 150-180 гривень на 1 тварину. Це сама евтаназія, але ж тварину треба зловити, довезти кудись. Існує ймовірність, що ми повернемося до старих методів, і проблема не буде вирішуватися. Постійне джерело прибутку буде, бо люди будуть платити, щоб тварин прибрали, тваринки будуть страждати, їх будуть вбивати, а проблема не вирішиться. Стерилізація ж дорожча за евтаназію, коштує приблизно 200-250 гривень, ціна також залежить від розміру тварини. Але цей спосіб гуманний і розрахований на перспективу».
З міркувань гуманного ставлення до звірів Західно-Українське товариство захисту тварин домоглося звільнення з посади керівника комунального підприємства «Лев» людини, яка більше 30 років провадила практику виловлювання і вбивства бродячих собак. На це місце призначили рекомендовану Товариством людину, і зараз міська влада виділяє гроші на проведення стерилізації тварин, говорить львівська кореспондентка Радіо «Свобода» Галина Терещук. «Собак виловлюють, привозять у спеціальне приміщення, утримують у боксах, проводять стерилізацію і відпускають на волю. Також щодня двоє представників Західно-Українського товариства захисту тварин збирають у місті пожертви львів’ян на стерилізацію собак. За ці гроші протягом місяця стерилізують 42 тварини. Городяни не жалкують по кілька гривень, адже мова йде про їхню безпеку і безпеку їхніх дітей. За місяць вдалось зібрати близько 5 000 гривень. Тому на вулицях уже не часто зустрінеш бродячих псів.
Вже місяць у Львові діє ще й програма дешевої стерилізації тварин, де операцію собаці проводять за 120-150 гривень, а кішці - за 100 гривень. Частину видатків покривають за рахунок міських грошей, розповів Андрій Курич, президент Західно-українського товариства захисту тварин. «Ми також маємо і третій варіант діяльності: дізнаємось, хто утримує багато тварин, і безкоштовно проводимо стерилізацію цих собак або кішок».
Комунальне підприємство за міські гроші, а це 400 тисяч гривень, має збільшити кількість боксів для утримання тварин, тому протягом місяця можна буде стерилізувати значно більше безпритульних собак і котів».
Стерилізація для тварин
Депутат Олександр Голуб, один з авторів законопроекту про гуманне поводження з тваринами, каже, що стерилізація бродячих псів, яка унеможливлює їхнє розмноження, - це найгуманніший, хоча й недешевий спосіб регулювання кількості тварин у містах. «Законопроект був розроблений для того, щоб не допускати варварського знищення тварин. Ми сподіваємося, що він буде ухвалений, хоча від деяких колег звучать сьогодні зауваження, що в першу чергу треба займатися не тваринами, а людьми. Проведення стерилізації, яка не дозволяє тваринам неконтрольовано збільшувати свою кількість, - це механізм, який діє в багатьох європейських містах».
Наприклад, за даними Міністерства охорони здоров’я Італії в країні налічується 600 тисяч бродячих собак, до цієї цифри варто додати ще 15 тисяч псів, яких щоліта залишають на вулиці господарі. Безпритульним тваринам роблять стерилізацію, та передусім намагаються боротися з тим, що люди лишають тварин без догляду, розповідає римька кореспондентка Радіо «Свобода» Наталка Кудрик. «У 1970-х щороку вбивали майже по 100 тисяч. Зараз же лише 25% бездомних тварин утримують в собачих притулках, для решти місць не вистачає. Відповідальність за надання притулку бездомним собакам покладена на місцеві комуни, однак вони нарікають, що через нестачу коштів не спроможні впоратися з проблемою. А вона дає про себе знати. Місяць тому на Сицилії сталися кілька випадків нападу бродячих собак на людей, в одному з них загинула десятирічна дитина».
Зграї бродячих собак у місті можуть не лише розпосюджувати інфекційні захворювання, але й нападати на людей, захищаючи свою територію, підтверджує кінолог Олексій Бордунов. «Якщо є зграя собак, то вона буде боротися за виживання в місті. Завойовуючи територію, собача зграя буде атакувати того, хто заходить на її простір. Поки це питання не буде вирішене, то в нас будуть проблеми зі захворюваннями наших домашніх собак, а також з укусами і маленьких дітей, і самотніх перехожих у нічний час».
Українські чиновники, комунальні підприємства, відповідальні за безпритульних собак, не зацікавлені у нормальному вирішенні проблем тварин. Це стверджує голова Всеукраїнської громадської організації захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська. Не зацікавлені, бо не хочуть втратити фінансування, переконує вона. «За тим стоять серйозні кошти, непрозорий їх розподіл. А тварина ж не може розповісти, що з нею відбувається. Тут існують добре відпрацьовані механізми діяльності комунальних підприємств. Тому я не думаю, що без тиску громадськості, західних країн і різних організацій вдасться щось змінити».
Як стверджують столичні чиновники, з початком реалізації Програми стерилізації безпритульних тварин - з жовтня 2007 року - бродячих псів уже не вбивають, а відловлюють і передають у притулки (один із них державний, а 4 належать громадським організаціям). За словами Галини Савчук, речниці Центру ідентифікації тварин Київської міської державної адміністрації, основна проблема, через яку цього року програма пробуксовує, це брак коштів у міському бюджеті. «На здійснення заходів зі стерилізації тварин фінансування немає. Якщо взяти динаміку за результатами впровадження, то за весь період від початку дії програми, це 2008 і перший квартал 2009 року, простерилізовано 1562 безпритульні собаки. Це показник дуже невисокий, якщо брати до уваги, скільки тварин виловлювалося за рік у місті Києві. Піковою точкою був 2002 рік, коли було виловлено і знищено 32 000 тварин».
Відловлювати собак, розподіляти їх по притулках, або й навіть присипляти їх - це не спосіб вирішення проблеми, зазначає Ірина Терещенко з Молодіжної Ліги Захисту Тварин. Популяція собак-безхатченків швидко поновлюється. «Евтаназія зараз коштує 150-180 гривень на 1 тварину. Це сама евтаназія, але ж тварину треба зловити, довезти кудись. Існує ймовірність, що ми повернемося до старих методів, і проблема не буде вирішуватися. Постійне джерело прибутку буде, бо люди будуть платити, щоб тварин прибрали, тваринки будуть страждати, їх будуть вбивати, а проблема не вирішиться. Стерилізація ж дорожча за евтаназію, коштує приблизно 200-250 гривень, ціна також залежить від розміру тварини. Але цей спосіб гуманний і розрахований на перспективу».
З міркувань гуманного ставлення до звірів Західно-Українське товариство захисту тварин домоглося звільнення з посади керівника комунального підприємства «Лев» людини, яка більше 30 років провадила практику виловлювання і вбивства бродячих собак. На це місце призначили рекомендовану Товариством людину, і зараз міська влада виділяє гроші на проведення стерилізації тварин, говорить львівська кореспондентка Радіо «Свобода» Галина Терещук. «Собак виловлюють, привозять у спеціальне приміщення, утримують у боксах, проводять стерилізацію і відпускають на волю. Також щодня двоє представників Західно-Українського товариства захисту тварин збирають у місті пожертви львів’ян на стерилізацію собак. За ці гроші протягом місяця стерилізують 42 тварини. Городяни не жалкують по кілька гривень, адже мова йде про їхню безпеку і безпеку їхніх дітей. За місяць вдалось зібрати близько 5 000 гривень. Тому на вулицях уже не часто зустрінеш бродячих псів.
Вже місяць у Львові діє ще й програма дешевої стерилізації тварин, де операцію собаці проводять за 120-150 гривень, а кішці - за 100 гривень. Частину видатків покривають за рахунок міських грошей, розповів Андрій Курич, президент Західно-українського товариства захисту тварин. «Ми також маємо і третій варіант діяльності: дізнаємось, хто утримує багато тварин, і безкоштовно проводимо стерилізацію цих собак або кішок».
Комунальне підприємство за міські гроші, а це 400 тисяч гривень, має збільшити кількість боксів для утримання тварин, тому протягом місяця можна буде стерилізувати значно більше безпритульних собак і котів».
Стерилізація для тварин
Депутат Олександр Голуб, один з авторів законопроекту про гуманне поводження з тваринами, каже, що стерилізація бродячих псів, яка унеможливлює їхнє розмноження, - це найгуманніший, хоча й недешевий спосіб регулювання кількості тварин у містах. «Законопроект був розроблений для того, щоб не допускати варварського знищення тварин. Ми сподіваємося, що він буде ухвалений, хоча від деяких колег звучать сьогодні зауваження, що в першу чергу треба займатися не тваринами, а людьми. Проведення стерилізації, яка не дозволяє тваринам неконтрольовано збільшувати свою кількість, - це механізм, який діє в багатьох європейських містах».
Наприклад, за даними Міністерства охорони здоров’я Італії в країні налічується 600 тисяч бродячих собак, до цієї цифри варто додати ще 15 тисяч псів, яких щоліта залишають на вулиці господарі. Безпритульним тваринам роблять стерилізацію, та передусім намагаються боротися з тим, що люди лишають тварин без догляду, розповідає римька кореспондентка Радіо «Свобода» Наталка Кудрик. «У 1970-х щороку вбивали майже по 100 тисяч. Зараз же лише 25% бездомних тварин утримують в собачих притулках, для решти місць не вистачає. Відповідальність за надання притулку бездомним собакам покладена на місцеві комуни, однак вони нарікають, що через нестачу коштів не спроможні впоратися з проблемою. А вона дає про себе знати. Місяць тому на Сицилії сталися кілька випадків нападу бродячих собак на людей, в одному з них загинула десятирічна дитина».
Зграї бродячих собак у місті можуть не лише розпосюджувати інфекційні захворювання, але й нападати на людей, захищаючи свою територію, підтверджує кінолог Олексій Бордунов. «Якщо є зграя собак, то вона буде боротися за виживання в місті. Завойовуючи територію, собача зграя буде атакувати того, хто заходить на її простір. Поки це питання не буде вирішене, то в нас будуть проблеми зі захворюваннями наших домашніх собак, а також з укусами і маленьких дітей, і самотніх перехожих у нічний час».
Українські чиновники, комунальні підприємства, відповідальні за безпритульних собак, не зацікавлені у нормальному вирішенні проблем тварин. Це стверджує голова Всеукраїнської громадської організації захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська. Не зацікавлені, бо не хочуть втратити фінансування, переконує вона. «За тим стоять серйозні кошти, непрозорий їх розподіл. А тварина ж не може розповісти, що з нею відбувається. Тут існують добре відпрацьовані механізми діяльності комунальних підприємств. Тому я не думаю, що без тиску громадськості, західних країн і різних організацій вдасться щось змінити».
| Чи заважають вам безпритульні тварини у місті? Що, на Вашу думку, з ними необхідно робити? | |
 | Андрій Іванович, журналіст: Трохи заважають. Безпритульні тварини не повинні бігати вулицями. Такого у європейських столицях немає, тільки в Києві. Для цих тварин потрібно створити спеціальні притулки, поводитися з ними гуманно. |
 | Надя, студентка: Потрібно, напевно, створювати притулки для бродячих тварин. Але я особисто думаю, що це не є великою соціальною проблемою. |
 | Михайло, інженер: Я не звертаю уваги на безпритульних тварин. Але робити щось з ними потрібно і негайно. |
 | Любов, пенсіонерка: Моя онука панічно боїться бродячих собак. До того ж біля нашого будинку на Позняках вони бігають величезними зграями. Але я не знаю, що з ними робити. |
 | Петро, політолог: Багато останнім часом розвелося бродячих тварин. Якщо вони безпритульні, то їм потрібні притулки, але цивілізовані, з хорошими умовами. |
