Доступність посилання

ТОП новини
14 листопада 2019, Київ 06:54

Обама не назвав масові вбивства вірмен у часи Першої світової геноцидом


У традиційній щорічній заяві американської влади з нагоди дня, який вшановують як роковини тих подій, президент США говорив про «одну з найбільших жорстокостей 20-го століття».

При цьому Барак Обама сказав, що його погляди не змінилися.

У часи президентської кампанії він заявляв, що може визнати ті події як геноцид.

24 квітня вірмени всього світу відзначають День пам’яті геноциду. Так вірмени називають, як вони стверджують, цілеспрямоване винищення півтора мільйона їхніх співвітчизників у часи Першої світової війни на землях, що належали тодішній турецькій державі, Оттоманській імперії.

Такого ж визнання вірмени домагаються і від інших країн чи міжнародних організацій. Туреччина ж категорично протестує проти визначення тих подій як «геноциду» і не погоджується з числом загиблих.

24 квітня 1915 року в тодішній столиці імперії Константинополі, нинішньому Стамбулі, затримали й депортували з міста першу групу провідних вірменських діячів, близько 250 осіб; частина з них потім загинула. По тому в інших регіонах теж почалися масові депортації вірмен, які супроводжувалися масовими акціями насильства проти них. Кількість загиблих, за різними оцінками, сягає від кількохсот тисяч до півтора мільйона з маже двох мільйонів вірмен, які жили в Оттоманській імперії.

Туреччина стверджує, що вірмен тоді загинуло до 600 тисяч, і не через свідоме винищення, а внаслідок подій Першої світової війни. Вірмени, кажуть у Туреччині, гинули в боях, бо підняли повстання проти турецької влади й стали на бік армії Російської імперії, яка вторглася до імперії Оттоманської. Крім того, визнає Анкара, вірмени гинули й від тяжких умов примусових масових депортацій. Їх як симпатиків супротивника виселяли з регіонів, які межували з тодішньою Росією, і гнали пішки до сирійських пустель.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG