Доступність посилання

ТОП новини

«Плати, студенте!» Щоб перескласти іспит, доведеться заплатити?


Уряд дозволив вищим навчальним закладам брати зі студентів гроші за повторне складання іспитів чи пропущені практичні та лабораторні заняття. Також вузи будуть стягувати зі студентів плату за користування вузівською поштою чи інтернетом у позанавчальний час. Чим пояснюють чиновники своє рішення? Наскільки воно виправдане? І як цей крок урядовців сприймають викладачі та самі студенти?

Бюджет поповниться за рахунок ледарів?

Запроваджувати платні послуги у вузах почали кілька років тому, зазначає Ярослав Болюбаш, директор департаменту вищої освіти Міністерства науки та освіти. Тепер же чиновники вирішили стягувати з недбалих студентів гроші за пропущенні без поважної причини семінарські заняття або повторне складання екзаменів чи користування Інтернетом у позанавчальний час. Це наповнить бюджет вишів і дисциплінуватиме студентів, переконаний Ярослав Болюбаш. «Те, що за пропущені практичні, семінарські, лабораторні заняття студенти платитимуть, то це нормально. Адже, наприклад, буде працювати лабораторія, прилади, повинен бути викладач, лаборант або інженер, щоб провести ту роботу знов. Якщо студент проходить лабораторне заняття на тренажері, на атомній установці або на літаку, то це ж усе затратно». «Годувати» студентів із державного бюджету, особливо у часи фінансової кризи - справа нелегка, вважає Ярослав Болюбаш. А плата за невідвідування семінарів чи лабораторних дає можливість залатати бюджетні діри. «Що краще - щоб ввели плату за навчання, чи краще, щоб студент вніс невеличку, мізерну плату. За кожен свій невиправданий крок студент має розрахуватися. Він пропустив заняття, тому має його відпрацювати. Це значить – потрібні додаткові кошти. Такі додаткові кошти непередбачені. Зараз почали вишукувати додаткові резерви. Бо як студента дисциплінувати? Відраховувати? Ні, краще до нього запобіжні заходи вжити», - запевняє чиновник.

Польський досвід: вчитися погано – це дуже дорого!


У вищих навчальних закладах Польщі, як приватних, так і державних , за переекзаменування доводиться платити. Вузи самі встановлюють розцінки за повторний іспит чи залік. Скільки коштує ліквідація академзаборгованості у Польщі, знає місцева кореспондентка Радіо «Свобода» Єва Поштар. Зокрема, ідеться про оплату за поправковий іспит (тобто першу спробу перескласти екзамен) та за комісійні іспити (у присутності комісії викладачів), також за повторення курсу, можливість студій на багатьох факультетах, розповідає вона. «Студенти, зокрема, вказують на випадки, коли професори «валять» на іспитах більше 80 відсотків студентів. У неофіційних розмовах представники приватних ВНЗ зізнаються, що перескладання іспитів - це для них прибуток, що сягає суми близько 20-ти тисяч доларів на рік.

У Державних університетах тариф на такий іспит складає від 20 до 100 доларів. Скласти іспит третій раз, вже в присутності комісії, обійдеться студентові не менше ніж у сто доларів. Повторне прослуховування курсу коштує 1000 доларів.

Студентам врешті увірвався терпець. З початком цього року Студентський парламент Польщі, що об’єднує усі студентські установи країни, подав омбудсмену Янушу Кохановському скаргу на дискримінаційну фінансову політику польських вузів.

Економічна та педагогічна доцільність

«Хто береться контролювати нечесних викладачів, які захочуть скористатися у цій ситуації своїм службовим становищем, і відправлятимуть студентів на повторне складання іспитів?» - цікавиться у чиновників-освітян Ліна Вежель, доцент Інституту журналістики Київського Національного університету. «У мене негативне ставлення до такої постанови уряду. Якщо викладач зацікавить студента, то студент вивчить предмет і успішно складе сесію. Краще б думали про покращення навчальних програм і про те, щоб студентові було цікаво вчитися, а не про гроші».

Економічної користі від цієї урядової постанови не буде ніякої, переконаний екс-міністр науки та освіти Станіслав Ніколаєнко. Натоміть вона негативно позначиться на навчальному процесі: викладачі можуть зловживати своєю владою і змушуватимуть небажаних студентів по кілька разів перескладати іспити. «Хтось захоче помститися, поставити студенту негативну оцінку. Мене глибоко турбує те, що навіть у бібліотеці за те, що повернув на день-два книжку пізніше, треба платити. У постанові написано, що навіть послуги електронної бібліотеки Університету, електронного каталогу бібліотеки платні».

Постанова уряду про плату за повторне складання іспитів або заліків до вузів ще не дійшла, тому куди можуть піти ці гроші, говорити передчасно. Про це сказав у коментарі Радіо Свобода директор Інституту журналістики Володимир Різун. «Вищі навчальні заклади повинні обговорити цю постанову на вчених радах, ухвалити рішення. Але, на моє переконання, такі зміни будуть дисциплінувати студентів. Втім, мова йде про тих людей, які пропускають пари без поважних причин».

Причини, що спонукають складати іспити повторно, можуть бути різними, зауважує правозахисник Дмитро Гройсман. Тому, на його думку, не варто брати гроші з усіх без винятку студентів, які не склали предмет з першого разу. «Я б відрізняв причини пропусків пар. Якщо причина поважна, то, очевидно, що відпрацювання має відбуватися безкоштовно. Якщо причина не поважна, то в такому випадку право на відпрацювання чи перездачу може бути платним».


Чи допоможе стягнення штрафів покращити навчання студентів?
Даша, студентка: Я думаю, що так. Бо батьки навіть будуть більше слідкувати за навчанням своїх дітей. У мене хлопець вчиться в Миколаєві. За кожен пропущений день він має платити 40 гривень. Тож він економить і тому ходить на пари.
Дмитро, студент: У нас такий менталітет: лінь у крові. Нас треба змушувати щось робити.
Віка, студентка: Якщо хочеться, то ми будемо прогулювати. Ніякі гроші не допоможуть. Це залежить не від того, будуть платити гроші, чи ні. Це залежить від ліні.
Сергій, курсант: Це було б добре. Наприклад, студент погано здав іспит і тому заплатив гроші. Він, може, зрозуміє свою помилку і наступного разу вчитиме все одразу.
Наталя, студентка: Я ось прогулюю на цей момент. І за те, щоб мені нічого за це не було, я готова заплатити гроші хоч зараз!
  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

XS
SM
MD
LG