Доступність посилання

ТОП новини
22 листопада 2019, Київ 19:59

Майбутнє Чорнобиля: нове укриття чи переробка радіаційних залишків?


Укріплена західна стіна об'єкту «Укриття» четвертого реактора ЧАЕС

Київ – Самозаймання ядерного палива на Чорнобильській АЕС може повторитися і призвести до ще більшої катастрофи, ніж та, що сталася 1986 року. І навіть новий надсучасний саркофаг у вигляді арки, який мають збудувати довкола реактора, не захистить від небезпеки. Про це заявляє група фізиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Тому науковці пропонують не ховати небезпечні речовини під ще одну оболонку, а знешкоджувати за розробленою ними технологією.

Захисний саркофаг довкола четвертого енергоблоку ЧАЕС збудували у 1986 році надзвичайно швидко. Але через поспіх у будівництві захисна споруда на сьогодні є аварійною. Крім того, під оболонкою саркофага досі є понад 150 тонн залишків радіоактивного пального, яке може спричинити ланцюгову ядерну реакцію та ще одну атомну катастрофу.

Про таку загрозу говорять член-кореспондент Міжнародної академії інформатизації Анатолій Кіндеревич та доктор фізико-математичних наук Михайло Курик. За їхніми даними, під саркофагом уже кілька разів починалися пожежі, які дивом встигали погасити. Як вихід науковці пропонують власну, випробувану та запатентовану технологію утилізації радіоактивних залишків аварії.

Переробити удвічі дешевше, аніж накрити саркофагом

Проект нового «Укриття», що замінить існуюче. Вартість проекту становить понад 1,2 мільярда доларів.
Радіаційний пил та залишки ядерного палива обробляють електромагнітними полями, внаслідок чого за кілька діб розпадаються на цілком безпечні речовини. Науковці обіцяють очистити територію ЧАЕС за чотири роки. І це буде вдвічі дешевше, ніж спорудження нового тимчасового саркофага, вважає Анатолій Кіндеревич.

«Вартість повної очистки території четвертого енергоблоку за нашою технологією – 300 мільйонів доларів. Тоді як вартість спорудження нового об’єкту «Укриття» – 800 мільйонів. Але це нічого не дасть, бо нова споруда ніяк не вплине на процеси всередині радіоактивної речовини. Якщо розпочнеться неконтрольована ланцюгова реакція, то чим зарадить ця, перепрошую, халабуда?», – обурюється винахідник.

Нове укриття має бути надійнішим?

З тим, що новий саркофаг не вирішить проблеми Чорнобиля, погоджується і координатор енергетичної програми Національного Екологічного Центру України Дмитро Хмара.

За його словами, «ще з моменту аварії фахівці стверджували: радіоактивні речовини треба складати в контейнери і надійно зберігати, а не витрачати кошти на саркофаг. Зараз він не виконує жодних функцій, бо в ньому – дві тисячі квадратних метрів дірок. Будівництво нового об’єкту передбачається виключно за кошти донорів. Але дешева споруда не принесе результату, а на дорогу коштів не вистачить. Уряду потрібно показувати, що ведуться роботи і реалізуються якісь програми. А щось конкретне робити – дорого», – пояснює Дмитро Хмара.

Він переконаний, що реальна ліквідація наслідків аварії коштує набагато дорожче. Навіть метал саркофага вже є небезпечним радіоактивним матеріалом, що забруднює довкілля і потребує захоронення.

Переробити не можна. Сховати!

Іншої думки дотримується член президії НАН України Віктор Бар’яхтар. Він ознайомився з проектом нового укриття і переконаний у його надійності. А до ідей щодо утилізації радіоактивних речовин Кіндеревича-Курика Віктор Бар’яхтар ставиться вкрай скептично.

«У проекті, який зараз зроблено, передбачається переміщення радіоактивних мас. Там буде кран і можливість вивезення відходів до надійних могильників. Коли укриття буде збудовано, воно повністю захистить довкілля. А запропонований Анатолієм Кіндеревичем спосіб утилізації радіоактивних відходів не є науковим, тому я його не коментуватиму», – каже Бар’яхтар.

За словами Віктора Бар’яхтара, наразі у світі немає ефективних технологій переробки радіоактивних відходів. Тому єдине, що можна зробити, – безпечно ізолювати їх від довкілля.

Будівництво укриття, яке виконає цю функцію, має завершитися до 2012 року.

(Київ - Прага)
  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG