– Слабким місцем програми «Східного партнерства» ЄС називають недостатнє фінансування. Чи готові Сполучені Штати долучитися до ЄС і давати гроші на певні проекти «Східного партнерства», які спрямовані на співпрацю з Україною?
– Cполучені Штати традиційно, ще з 1990-их років, підтримували міцні відносини між ЄС і Україною, тому США підтримують «Східне партнерство» як крок до зближення ЄС з Україною. Стосовно співпраці з конкретних проектів, то вона залежатиме від фокусу, який визначить Брюссель і Київ. Мабуть, надто рано про це говорити.
– Але ЄС уже давно оприлюднив мету «Східного партнерства», то чи свідчать Ваші слова про відсутність конкретних проектів тристоронньої співпраці про брак інтересу офіційного Вашингтона до України?
– Я припускаю, що між Брюсселем і Вашингтоном тривають постійні консультації з багатьох питань, включно з Україною. Я не певен, чи вже йде мова про конкретні проекти, бо спершу їх має визначити Україна. Прикладом такої тристоронньої співпраці може бути енергетична безпека. А саме: як допомогти Україні ефективніше використовувати енергію, як розробити цінові механізми, які б сприяли енергозбереженню і збільшенню внутрішнього видобутку енергоносіїв. Гадаю, що є чимало потенційних проектів (а деякі з них ми побачимо), коли просуватиметься партнерство між ЄС і Україною.
– Якщо офіційний Київ бачить «Східне партнерство» як крок на шляху до членства України в ЄС, то деякі українські оглядачі відверто називають цю програму надто скромною для України, якій, мовляв, краще було зосередитися на двосторонніх контактах з ЄС, за зразком Росії чи Туреччини. Дехто навіть вважає, що Україні варто було відрядити до Праги урядовців меншого рівня, а не Президента чи Прем’єр-міністра. Виходячи з Вашого дипломатичного досвіду, як тут варто діяти Україні?
– Виглядає, що зараз головним інструментом співпраці між Україною та ЄС буде угода про Асоціацію, яку сторони обговорюють. А складовою цього договору, який ймовірно завершать або наприкінці цього року, або на початку 2010, має бути угода про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Крім цього, на мою думку, Україні варто вивчати можливості співпраці в рамках «Східного партнерства», бо в її інтересах мати якомога більше контактів із ЄС. Тому, гадаю, не варто ставити питання як або це, або те.
(Київ – Прага)
– Cполучені Штати традиційно, ще з 1990-их років, підтримували міцні відносини між ЄС і Україною, тому США підтримують «Східне партнерство» як крок до зближення ЄС з Україною. Стосовно співпраці з конкретних проектів, то вона залежатиме від фокусу, який визначить Брюссель і Київ. Мабуть, надто рано про це говорити.
– Але ЄС уже давно оприлюднив мету «Східного партнерства», то чи свідчать Ваші слова про відсутність конкретних проектів тристоронньої співпраці про брак інтересу офіційного Вашингтона до України?
– Я припускаю, що між Брюсселем і Вашингтоном тривають постійні консультації з багатьох питань, включно з Україною. Я не певен, чи вже йде мова про конкретні проекти, бо спершу їх має визначити Україна. Прикладом такої тристоронньої співпраці може бути енергетична безпека. А саме: як допомогти Україні ефективніше використовувати енергію, як розробити цінові механізми, які б сприяли енергозбереженню і збільшенню внутрішнього видобутку енергоносіїв. Гадаю, що є чимало потенційних проектів (а деякі з них ми побачимо), коли просуватиметься партнерство між ЄС і Україною.
– Якщо офіційний Київ бачить «Східне партнерство» як крок на шляху до членства України в ЄС, то деякі українські оглядачі відверто називають цю програму надто скромною для України, якій, мовляв, краще було зосередитися на двосторонніх контактах з ЄС, за зразком Росії чи Туреччини. Дехто навіть вважає, що Україні варто було відрядити до Праги урядовців меншого рівня, а не Президента чи Прем’єр-міністра. Виходячи з Вашого дипломатичного досвіду, як тут варто діяти Україні?
– Виглядає, що зараз головним інструментом співпраці між Україною та ЄС буде угода про Асоціацію, яку сторони обговорюють. А складовою цього договору, який ймовірно завершать або наприкінці цього року, або на початку 2010, має бути угода про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Крім цього, на мою думку, Україні варто вивчати можливості співпраці в рамках «Східного партнерства», бо в її інтересах мати якомога більше контактів із ЄС. Тому, гадаю, не варто ставити питання як або це, або те.
(Київ – Прага)
