Суд у Берліні відхилив подання Джона (Івана) Дем’янюка зі США, якого звинувачують у нацистських злочинах. Виходець із України просив зупинити його депортацію на суд до Німеччини.
Адміністративний суд Берліна заявив у середу, що Німеччина не зобов’язана відвертати цю депортацію і в будь-якому разі не може вплинути на це, бо рішення про депортацію ухвалюють Сполучені Штати.
Суд також вважає, що Дем’янюк мав достатньо можливостей для розгляду його справи у США.
Син Дем’янюка Джон Дем’янюк-молодший заявив, що оскаржить цю ухвалу німецького суду.
Захист і родина Дем’янюка наполягають, що 89-річний виходець із України надто слабкий і хворий, щоб пережити переліт через океан і утримування в німецькій в’язниці; Міністерство юстиції США, яке наполягає на депортації, заперечує це.
Вони також звертають увагу, що, якщо Дем’янюка в Німеччині виправдають чи хоча б визнають нездатним постати перед судом, він уже не зможе повернутися до родини до США, бо позбавлений американського громадянства; таким чином вийде, що Німеччина порушить його людські права.
У Сполучених Штатах тим часом оскарження депортації Дем’янюка подали до останньої найвищої інстанції, Верховного суду США. Його адвокат просить зупинити депортацію його підзахисного до Німеччини принаймні на 90 днів. За цей час захисник сподівається довести, що окружний федеральний апеляційний суд у США минулого тижня помилився, коли дозволив цю депортацію.
Німеччина домагається видачі Дем’янюка, звинувачуючи його в причетності до знищення 29 тисяч євреїв у нацистському таборі смерті Собібур на території окупованої Польщі. Німецькі прокурори заявляють, що Дем’янюк служив у цьому таборі охоронцем протягом часу, за який там знищили саме 29 тисяч людей, а відтак винен у причетності до їхнього вбивства.
Раніше Дем’янюка у США вдруге позбавили громадянства і постановили депортувати його до країни, яка погодиться його прийняти, теж стверджуючи, що він приховав свою службу охоронцем у нацистських концтаборах.
Дем’янюк заперечує ці звинувачення й заявляє, що ніколи не був охоронцем у таборах смерті, хоча як радянський військовополонений був змушений до служби на німців.
У 1980–90-х роках його вже позбавляли громадянства США і видали до Ізраїлю, де засудили до кари смерті за звинуваченням, ніби він був сумнозвісним своєю жорстокістю охоронцем на прізвисько «Іван Грозний» у нацистському таборі смерті Треблінка, але по тому вирок скасували і звільнили його, і Сполучені Штати тоді повернули йому громадянство.
Адміністративний суд Берліна заявив у середу, що Німеччина не зобов’язана відвертати цю депортацію і в будь-якому разі не може вплинути на це, бо рішення про депортацію ухвалюють Сполучені Штати.
Суд також вважає, що Дем’янюк мав достатньо можливостей для розгляду його справи у США.
Син Дем’янюка Джон Дем’янюк-молодший заявив, що оскаржить цю ухвалу німецького суду.
Захист і родина Дем’янюка наполягають, що 89-річний виходець із України надто слабкий і хворий, щоб пережити переліт через океан і утримування в німецькій в’язниці; Міністерство юстиції США, яке наполягає на депортації, заперечує це.
Вони також звертають увагу, що, якщо Дем’янюка в Німеччині виправдають чи хоча б визнають нездатним постати перед судом, він уже не зможе повернутися до родини до США, бо позбавлений американського громадянства; таким чином вийде, що Німеччина порушить його людські права.
У Сполучених Штатах тим часом оскарження депортації Дем’янюка подали до останньої найвищої інстанції, Верховного суду США. Його адвокат просить зупинити депортацію його підзахисного до Німеччини принаймні на 90 днів. За цей час захисник сподівається довести, що окружний федеральний апеляційний суд у США минулого тижня помилився, коли дозволив цю депортацію.
Німеччина домагається видачі Дем’янюка, звинувачуючи його в причетності до знищення 29 тисяч євреїв у нацистському таборі смерті Собібур на території окупованої Польщі. Німецькі прокурори заявляють, що Дем’янюк служив у цьому таборі охоронцем протягом часу, за який там знищили саме 29 тисяч людей, а відтак винен у причетності до їхнього вбивства.
Раніше Дем’янюка у США вдруге позбавили громадянства і постановили депортувати його до країни, яка погодиться його прийняти, теж стверджуючи, що він приховав свою службу охоронцем у нацистських концтаборах.
Дем’янюк заперечує ці звинувачення й заявляє, що ніколи не був охоронцем у таборах смерті, хоча як радянський військовополонений був змушений до служби на німців.
У 1980–90-х роках його вже позбавляли громадянства США і видали до Ізраїлю, де засудили до кари смерті за звинуваченням, ніби він був сумнозвісним своєю жорстокістю охоронцем на прізвисько «Іван Грозний» у нацистському таборі смерті Треблінка, але по тому вирок скасували і звільнили його, і Сполучені Штати тоді повернули йому громадянство.
