Активісти Всеукраїнської акції «Автопробіг пам’яті» прибули у Львів на кількох машинах. До монументу Слави їх супроводжувало ДАІ. Представники партії Вітренко встановили 9 наметів під пильним оком правоохоронців, яких було значно більше від партійців. Ба, більше, міліціонери понад дві години очікували на гостей з південного регіону, а вночі охоронятимуть їх, щоб унеможливити провокації.
Наметове містечко – це вияв протесту проти рішення Львівської обласної ради щодо нібито демонтажу пам’ятника радянському воїнові в Стрию і руйнування могил радянських солдат. Бо, за словами деяких «вітренківців», це «вияв того, що немає культури у людей, варварство».
Пам’ятники на Львівщині ніхто не планує демонтувати
Однак пам’ятник радянському воїнові у Стрию ніхто не демонтує і не планує цього робити. Передусім Стрийська міськрада не ухвалила такого рішення. І для можливого демонтажу були б потрібні гроші. А представницький орган Львівщини не має повноважень щось демонтувати чи руйнувати на території міст та сіл.
Загалом рішення Львівської облради є звичайним політичним зверненням, яке лише рекомендує адміністраціям провести інвентаризацію усіх обелісків, пам’ятників, які містять символи тоталітарного комуністичного режиму.
Натомість місцеві комуністи і прогресивні соціалісти використали подібну ухвалу львівських депутатів у політичній площині, загітувавши ветеранів Другої Світової війни проігнорувати заходи за участю місцевої влади з нагоди Дня Перемоги.
Політики піаряться, а товариство «Пошук» впорядковує могили усіх воїнів
На Львівщині товариство «Пошук» за останні роки впорядкувало десятки могил упівців, радянських, німецьких, польських вояків. Для прикладу, в селі Потеличі поховані бійці усіх армій, які воювали в роки Другової Світової війни, і саме селяни доглядали роками всі могили.
Активісти товариства наголошують, що вони працюють над пошуком і дослідженням усіх жертв війн та репресій. Адже в радянський час були понівечені поховання воїнів ОУН-УПА, німецьких вояків, встановлювали величні обеліски героям радянської армії, але водночас були забуті місця поховань тих же радянських солдат у селах і лісах.
Під час звільнення України від нацистів Червоною армією у 1943-1944 роках на полях битви залишалися маса полеглих вояків як радянської, так і німецької армій.
Ті, хто воював, хочуть примирення
Полковник у запасі, ветеран війни Михайло Попов служив на третьому українському фронті. Нещодавно літній чоловік переніс інсульт. Він категорично проти того, щоб руйнувати могили чи то німецьких вояків, чи то радянських. Каже, що це була війна і треба вшановувати усіх.
«Я проти демонтажу пам’ятників, ось у Німеччині є могили і ніхто нічого не нищить. Це рішення місцевої влади – політика, а не їхнє розуміння війни і тієї трагедії», – зазначає ветеран радянської армії.
Тим часом, уже громадська молодіжна організація «Народний Альянс Молоді» 9 травня проведе «Автопробіг заради примирення». Машини прикрасять георгіївськими та оунівськими стрічками, вирушатимуть від пам’ятника Степанові Бандері до «Пагорба Слави», де запалять свічки пам’яті за загиблими воїнами Червоної армії і бійцями УПА.
А ті городяни, яких за соцопитуванням понад 60%, які не визнають 9 травня святом, мають альтернативу – День Львова або День матері, який традиційно галичани святкують у другу неділю травня, а ще на 10 травня припадає День хворого, який Українська Греко-Католицька Церква відзначає в рамках XVII Всесвітнього Дня хворого, щоб привернути увагу суспільства до хворих людей.
(Львів – Київ – Прага)
Наметове містечко – це вияв протесту проти рішення Львівської обласної ради щодо нібито демонтажу пам’ятника радянському воїнові в Стрию і руйнування могил радянських солдат. Бо, за словами деяких «вітренківців», це «вияв того, що немає культури у людей, варварство».
Пам’ятники на Львівщині ніхто не планує демонтувати
Однак пам’ятник радянському воїнові у Стрию ніхто не демонтує і не планує цього робити. Передусім Стрийська міськрада не ухвалила такого рішення. І для можливого демонтажу були б потрібні гроші. А представницький орган Львівщини не має повноважень щось демонтувати чи руйнувати на території міст та сіл.
Загалом рішення Львівської облради є звичайним політичним зверненням, яке лише рекомендує адміністраціям провести інвентаризацію усіх обелісків, пам’ятників, які містять символи тоталітарного комуністичного режиму.
Натомість місцеві комуністи і прогресивні соціалісти використали подібну ухвалу львівських депутатів у політичній площині, загітувавши ветеранів Другої Світової війни проігнорувати заходи за участю місцевої влади з нагоди Дня Перемоги.
Політики піаряться, а товариство «Пошук» впорядковує могили усіх воїнів
На Львівщині товариство «Пошук» за останні роки впорядкувало десятки могил упівців, радянських, німецьких, польських вояків. Для прикладу, в селі Потеличі поховані бійці усіх армій, які воювали в роки Другової Світової війни, і саме селяни доглядали роками всі могили.
Активісти товариства наголошують, що вони працюють над пошуком і дослідженням усіх жертв війн та репресій. Адже в радянський час були понівечені поховання воїнів ОУН-УПА, німецьких вояків, встановлювали величні обеліски героям радянської армії, але водночас були забуті місця поховань тих же радянських солдат у селах і лісах.
Під час звільнення України від нацистів Червоною армією у 1943-1944 роках на полях битви залишалися маса полеглих вояків як радянської, так і німецької армій.
Ті, хто воював, хочуть примирення
Полковник у запасі, ветеран війни Михайло Попов служив на третьому українському фронті. Нещодавно літній чоловік переніс інсульт. Він категорично проти того, щоб руйнувати могили чи то німецьких вояків, чи то радянських. Каже, що це була війна і треба вшановувати усіх.
«Я проти демонтажу пам’ятників, ось у Німеччині є могили і ніхто нічого не нищить. Це рішення місцевої влади – політика, а не їхнє розуміння війни і тієї трагедії», – зазначає ветеран радянської армії.
Тим часом, уже громадська молодіжна організація «Народний Альянс Молоді» 9 травня проведе «Автопробіг заради примирення». Машини прикрасять георгіївськими та оунівськими стрічками, вирушатимуть від пам’ятника Степанові Бандері до «Пагорба Слави», де запалять свічки пам’яті за загиблими воїнами Червоної армії і бійцями УПА.
А ті городяни, яких за соцопитуванням понад 60%, які не визнають 9 травня святом, мають альтернативу – День Львова або День матері, який традиційно галичани святкують у другу неділю травня, а ще на 10 травня припадає День хворого, який Українська Греко-Католицька Церква відзначає в рамках XVII Всесвітнього Дня хворого, щоб привернути увагу суспільства до хворих людей.
(Львів – Київ – Прага)
