Помідори бувають різні – за розміром, кольором, часом достигання. Але якщо на ринку купуєте великий червоний круглий помідор, то, ймовірно, він виріс на одному з городів Заліщиків (серед тамтешніх рекордсменів – «помідорини» до 800 грам вагою).
Саме там, стверджують ботаніки, існує унікальна сукупність факторів, необхідних для вирощування помідорів, а саме: теплий середземноморський клімат, середня вологість повітря і середня ж насиченість ґрунтів потрібними мікроелементами.
Краєзнавець, голова відділу культури і туризму районної держадміністрації Ігор Тарасевич, розповів: помідори у Заліщиках вирощували здавна, про великі круглі червоні плоди згадується у перших відомостях про місто. А це сива давнина, кінець доби середньовіччя.
1766 року Заліщики отримали статус повітового міста, яке славилось гончарними виробами, килимами. А також помідорами та виноградом. Про це можна знайти інформацію у місцевому краєзнавчому музеї.
«Галицький рай»
А ще Заліщики у ХІХ – на початку ХХ століття були чималим туристичним центром, сюди навіть залізничну лінію провели з Варшави.
«Заліщики здавна були містом санаторіїв, це зв’язано з нашим мікрокліматом, це середземноморський теплий клімат. Сюди приїжджало дуже багато туристів. Везла так звана «люкс-торпеда» (потяг) туристів із Варшави просто до Заліщиків! Вже з пам’яті навіть батька мого, він розповідав, що були тут у нас пляжі, помідори у нас теж були здавен, морелеві сади, виноград вирощували», – розповіла краєзнавець, директорка місцевої бібліотеки Ольга Тракало.
До речі, заліщаки старанно зберігають копії туристичних путівників часів Речи Посполитої; уривки щоденників Олеся Ольжича та Олени Теліги, які свого часу відвідали містечко; документи і листівки доби УНР; кулінарні книги місцевих господарок тощо. Тож у невеликого містечка довга історія і гарні традиції.
Місцеві жителі рекомендують: прогулявшись вулицями Заліщиків, поласуйте помідорами, а тоді підіть на берег Дністра, подихайте свіжим повітрям. І у вас виникне палке бажання або нікуди не їхати, або якнайшвидше повернутися у цей «галицький рай» знову.
Саме там, стверджують ботаніки, існує унікальна сукупність факторів, необхідних для вирощування помідорів, а саме: теплий середземноморський клімат, середня вологість повітря і середня ж насиченість ґрунтів потрібними мікроелементами.
Краєзнавець, голова відділу культури і туризму районної держадміністрації Ігор Тарасевич, розповів: помідори у Заліщиках вирощували здавна, про великі круглі червоні плоди згадується у перших відомостях про місто. А це сива давнина, кінець доби середньовіччя.
1766 року Заліщики отримали статус повітового міста, яке славилось гончарними виробами, килимами. А також помідорами та виноградом. Про це можна знайти інформацію у місцевому краєзнавчому музеї.
«Галицький рай»
А ще Заліщики у ХІХ – на початку ХХ століття були чималим туристичним центром, сюди навіть залізничну лінію провели з Варшави.
«Заліщики здавна були містом санаторіїв, це зв’язано з нашим мікрокліматом, це середземноморський теплий клімат. Сюди приїжджало дуже багато туристів. Везла так звана «люкс-торпеда» (потяг) туристів із Варшави просто до Заліщиків! Вже з пам’яті навіть батька мого, він розповідав, що були тут у нас пляжі, помідори у нас теж були здавен, морелеві сади, виноград вирощували», – розповіла краєзнавець, директорка місцевої бібліотеки Ольга Тракало.
До речі, заліщаки старанно зберігають копії туристичних путівників часів Речи Посполитої; уривки щоденників Олеся Ольжича та Олени Теліги, які свого часу відвідали містечко; документи і листівки доби УНР; кулінарні книги місцевих господарок тощо. Тож у невеликого містечка довга історія і гарні традиції.
Місцеві жителі рекомендують: прогулявшись вулицями Заліщиків, поласуйте помідорами, а тоді підіть на берег Дністра, подихайте свіжим повітрям. І у вас виникне палке бажання або нікуди не їхати, або якнайшвидше повернутися у цей «галицький рай» знову.
